🆕 Як грають в #УПЛ: ефективність тиску 🇺🇦
Високі повернення мʼяча/90, удари внаслідок високого повернення мʼяча/90, спроби відбору впродовж 2 секунд після втрати/90 та середній час на повернення мʼяча, сек

Багато розмов про тиск від коментаторів під час матчів. Проте часто це нагадує якийсь лобізм та панібратство, ніж дійсні тренди. Тому давайте препаруємо гру без мʼяча під різними кутами:
• вісь X - відповідає за удари внаслідок високих повернень мʼяча (до 40 метрів від чужих воріт)
• вісь Y - власне за самі високі повернення мʼяча
• розмір маркера тут відповідає за середній час повернення мʼяча в секундах - від 7 (мінімум для вибірки) до 17 (максимум)
• колір маркера відповідає за кількість спроб відбору впродовж 2 секунд після втрати
Тож на графіку маємо відповідь на головні аспекти тиску: наявний намір, агресію та результат.

🐺 У порівнянні з минулим сезоном лідер не змінився, а навіть зміцнив свої позиції. Ось тут лежить старий графік:
• Полісся здійснює на початку сезону найбільше високих повернень - 11.1
• та конвертує їх аж у 2 удари - майже 19 % конверсії

З іншого боку, ще два маркери розкривають стиль:
• 13.2 секунди триває середнє повернення мʼяча - 9 місце
• 4 спроби відбору здійснюється командою впродовж 2 секунд після втрати - 10 місце

Тож висновок простий: Полісся не форсує втрати суперника швидкими стрибками. Команда дає опоненту час на контроль мʼяча, створюючи пастки. Тобто тут менше ознак свідомого провокування суперника на винос, щоб забрати мʼяч без боротьби за 60 -70 метрів від чужих воріт. Полісся не хоче постійно долати із мʼячем ці 60 -70 метрів, тому створює умови для повернення мʼяча вище.

🔶 З жирним знаком плюс відзначив би Харків:
• 9 високих повернень - 2 місце
• 1.5 удари внаслідок високих повернень - 2 місце
• 6 спроб відбору впродовж 2 секунд після втрати - 2 місце
• 13.5 секунд на повернення володіння - 10 місце
Схожий принцип.

💙 А от Динамо, попри вектор Костюка, цей елемент гри відверто не вдається:
• команда начебто і пʼята за високими поверненнями - 6.5
• але до удару доходить лише раз на два матчі - 0.5, 15 -й показник

Проблема киян складніша, бо суперник частіше проти них не розігрує мʼяч, а виносить світ за очі. Мʼяч дістається їм занадто швидко і легко - кожні 6.96 секунди, найкращий результат УПЛ. При цьому вони лише девʼяті за спробами відбору впродовж 2 секунд після втрати - 4.17.

Костюку варто задуматись над концепцією. Він знайшов в образі Лонвейка та Рубчинського більш інтенсивних станом на сьогодні, ніж Буяльський та Піхальонок, гравців. Тобто тренер вирішив більше покладатися не на мізки, а саме на мʼязи. І дійшло до смішного: навіть Верес удвічі частіше доводить до удару - 1.17 - співставну кількість високих повернень - 6.83. І це, бляха, парадокс. Коли ти обираєш мізки для розіграшу мʼяча - це ок. Але коли ти ставиш на мʼязи, а вони не виконують своєї вирішальної ролі - це не ок. Тим паче, коли після цього вони мають розігрувати мʼяч. Бо індекс вертикальності впав, отже розіграші стали довшими.

Найменше високих повернень в Оболоні - 3.43, Зорі та Кудрівки - по 4 - та Лівого Берега - 4.17.
А найменше ударів після них в усіх київських команд:

🟢 0.33 у Лівого Берега

💙 0.50 у Динамо

🍺 0.57 в Оболоні

Ще одна команда зі столичної метрополії поруч - Колос трішки вище разом із Чорноморцем - по 0.67, формуючи антитоп-5.

#УПЛмікроскоп