⬛Щоранку о 9:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання Згадуємо мирних жителів Слов’янської громади, які стали жертвами повномасштабного російського вторгнення.Обривко Василь Володимирович (10.02.1950 - 19.07.2026)Життя 76-річного пенсіонера Василя Обривка забрав ворожий обстріл, який стався вранці 19 липня 2026 року. Чоловік був на власному подвір'ї, коли росіяни вдарили по місту з РСЗВ «Смерч». Від отриманих поранень він загинув на місці. Василь Обривко народився 10 лютого 1950 року в Слов’янську. Навчався у школі № 4. Відслужив строкову службу. Закінчив Слов’янський сільськогосподарський технікум за спеціальністю «Механізація сільського господарства». За пів сторіччя трудової діяльності Василь Володимирович пройшов шлях від слюсаря до начальника цеху. Понад 30 років працював на семенівській автобазі керівником ремонтної майстерні. Згодом обіймав посаду начальника гаража на підприємстві «Торгспецснаб». 15 років працював механіком транспортного цеху на Слов’янському заводі високовольтних ізоляторів. Десять з них, вже будучи на пенсії. Був дуже порядною та чесною людиною, справжнім фахівцем своєї справи. Користувався повагою та авторитетом серед колег. Захоплювався автомобілями та іншою технікою, з якою пропрацював все життя. Любив землю, займався городом та садівництвом. Василя Володимировича поховали в рідному Слов’янську, на кладовищі на вул. Данила Галицького біля могили батька. У нього залишилися дружина, разом з якою вони прожили 55 років, сестра, син та онук.🕯️Вічна та світла пам’ять!