Про війну. Кінетичну, інформаційну, смислову. Автор - військовий. До ЗСУ вивчав як працює російська дезінформація. Написав про це книгу. Тут - власна думка, аналітика та поширення матеріалів, які здаються цікавими і корисними. https://linktr.ee/SaltUA
росіяни десятиліттями будують міжнародну мережу для інформаційної та когнітивної війни.ISW опублікував дослідження інфраструктури когнітивної війни, яку веде росія в масштабі практично всього світу. Мова йде про багаторічну побудову системи партнерств з медійниками в різних куточках світу, запуск і розвиток пропагандистських майданчиків різними мовами практично на всіх континентах. Десь це частина процесу "інтеграції" колись окупованих, а потім втрачених країн назад (як з Білоруссю), а десь - спроба впливати на громадську думку та зайняти звільнену США нішу. "Співпраця" відбувається за кількома напрямками. Угоди з медіа про співпрацю та продаж контенту, створення інформаційних майданчиків, зокрема різними мовами у країнах та регіонах, навчальні програми. Так, лише в -2025-2026 роках російські пропагандистські медіа структури: ♦ підписали угоду про співпрацю з інформагентством NOVINATA (Болгарія);♦ запустили медіа проєкт «Sputnik Pro» для студентів та викладачів університету Тріполі в Лівії;♦ підписали угоду з розвитку співпраці з китайським Сіньхуа на 2026-2030 роки (в доповнення до угоди 2023 року);♦ підписали меморандум з Пакистанським виданням "Pakistan Observer" для "боротьби з дезінформацією";♦ Кремль оголосив у лютому 2026 року, що росія та Білорусь завершують створення спільних медіакомпаній у рамках указу від січня 2024 року, і заявив, що нові медіа "Союзної держави" почнуть працювати у 2026 році.російські інформаційні агентства та мовники свідомо намагаються підписати угоди про співпрацю з іноземними медіа. Новинні агентства та великі мовники виступають оптовими продавцями новинного та аудіовізуального контенту для менших місцевих видань. Кремль розвиває мережу іноземних медіа, творців контенту та журналістів, створюючи партнерства, проводячи "просвітницьку діяльність" і сприяючи "правильній" медіаосвіті по всьому світу. Будується кадрова мережа, яка працює в іноземних ЗМІ. Цих людей навчали росіяни. Вони поширюють потрібні наративи в регіонах протягом років. Кремль формує глобальну кадрову мережу журналістів, дружніх до росії, щоб розширити вплив. RT запустила англомовну міжнародну онлайн-освітню програму RT Academy у 2024 році, орієнтовану на майбутніх журналістів в Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN) та африканських країнах. Інвестиції Кремля в таку мережу, є ключем до стійкості російського інформаційного впливу, оскільки це створює спільноту, яка може існувати десятиліттями і залишається стійкою до негативної реакції проти будь-якого російського медіа чи структури. ISW раніше оцінювала, що інформаційні операції Кремля охоплюють десятиліття та мають глобальну географію, і Кремль, ймовірно, прагне використовувати такі спільноти для підтримки багатопоколінних наративів у різних регіонах.російський міжнародний "освітній" проєкт журналістики SputnikPro, за повідомленнями росіян, провів навчання для понад 12 700 учасників у всьому світі станом на 2025 рік. У 2025 році SputnikPro запустив нову московську програму стажування для іноземних радіожурналістів.путін намагається відновити та розширити совєцький медіаконгломерат, який мав присутність у понад 100 країнах і транслювався більш ніж 70 мовами під час Холодної війни. Кремль, зокрема, відновив глобальний вплив ТАСС у 2012 та 2013 роках, хоча ТАСС був вмираючим агентством, що залежало від державних субсидій з моменту падіння ссср. ТАСС повернулось до рівня найбільш цитованого російського джерела у світі до 2015 року, почало публікуватися онлайн російською та англійською мовами, а також відкривати нові офіси за кордоном до 2018 року. ТАСС стверджує, що має «партнерські відносини» з 200 медіа з 114 країн станом на 2026 рік. Медіаконгломерат є ключовим інфраструктурним стовпом зусиль росії у сфері когнітивної війни. росія використовує когнітивну війну для формування західних рішень, збереження режиму путіна та маскування власних слабкостей.
Виклав свій текст по ситуації в Добропіллі та Костянтинівці в X. Clément Molin відреагував на нього своїм тредом. Покажу тезово. ♦росія наразі не змогла дістатися до Добропілля, яке є критичним містом для взяття перед атакою на Краматорськ. Однак, нещодавні успіхи в напрямках Сіверська та Костянтинівки можуть розблокувати ситуацію.♦Є одна вагома причина невдачі з просуванням до Добропілля після прориву серпня 2025 року, і вона здебільшого стосується рельєфу та логістики. Штурм зі сходу був складним через відому «кілзону» та добре укріплені українські оборонні позиції. Натомість росіяни з початку року атакують на захід від Покровська.♦Головною метою є розблокування транспортного вузла агломерації. Останнім часом вони досягли певних успіхів і продовжують просуватися далі. Імовірно росіяни просунуся принаймні до першої справжньої лінії на захід від Покровська, що розблокує ситуацію в Родинському.♦Після того, як це місто буде захоплене, вони докладатимуть зусиль для захоплення Білицього щоб дістатися до Добропілля, розблокувавши стратегічну зону східніше Добропілля.♦Розблокування потенціалу Покровського вузла тоді є пріоритетом для росіян номер один, щоб мати змогу вільно пересуватися всередині Покровської агломерації та доставляти підкріплення та зменшити втрати при перекиданні піхоти до зони виконання бойових завдань.♦Битва за Донбас триває, основні бої попереду. Для українців укріплення, які вони побудували, розташовані позаду головних міст, що означає, що вони... дозволять уникнути ситуацій, як у Покровську, Бахмуті чи Авдіївці.
Успішні атаки по російських НПЗ з усіма наслідками та загалом уже сотні «пропущених» москалями в цьому році різного ступеня тяжкості змусили деяких росіян задатися екзистенційними питаннями. Загалом закономірний процес, коли вони почали відчувати на собі наслідки війни, яких за запевненням Кремля відчувати не повинні були. В нас є люди, які досліджують противника в плані структури суспільства, внутрішньої політики, груп впливу і т.д. Я до них не належу, але колеги військові вчора показали один допис, який доволі показовий як реакція представників режиму на те, що відбувається. Мова про російського олігарха, який не просто прихильник силового знищення України, але й активний учасник. Мова про Малофєєва, чиї люди відзначилися ще в Донецькій області в 2014 і він один з фундаторів «руского міра». Чоловік Львової-Бєлової за сумісництвом. Та ще сімейка, яка на ділі займається викраденням і асиміляцією українських дітей. Так от вчора він викотив пост, у якому закликав бити по Заходу України. Прямо не сказав, але пишучи про «тротиловий еквівалент», очевидно має на увазі ядерну зброю. Лише так на його думку тепер можна відвернути нові Туапсе. Реакція доволі показова і це вам не літрій мєдвєдєв. Цей ворог серйозний, залучений на практиці у питання війни і очевидно володіє ситуацією. Висловлю свою скромну думку чому так і чому зараз. Удари по Туапсе і Пермі та й в цілому успіхи Української повітряної кампанії, реакція суспільства там, яке зрозуміло, що наслідки війни все ж будуть і вони вже є і вже реальні. Безпеки нема. Необхідність хоч якось стримати Україну від ударів по і під час параду 9 травня. Щоб до попередніх болючих ударів не додався удар, який зірве важливий щорічний ритуал, який має показати гарну міну і продемонструвати стійкість та стабільність. Та й загалом стримати від ударів по нафтовій промисловості. З ядеркою повʼязані стратегічні ризики. Наявність ядерки для росіян козир, бо ним можна залякувати світ і нас. Ніхто не хоче думати про те, що буде якщо її застосують. Тут і заковика. Після застосування росіяни вже не матимуть контролю за ситуацією. Також вони не мають відповіді на питання що буде, якщо реалізувати те, про що пише російський олігарх, а Україна спротив все одно не припинить і не скаже: «ну ок, все, давайте що там треба підписати, ми підпишемо». Тобто в противника дилема. Здатність ставити перед противником дилеми - це дуже добре. Погрози такого роду річ не нова, але це вже не якийсь так мілблогер, який розігріває підписників темою. І не літрій, який пише в твіттері для іноземців щоб полякати. Це серйозний системний гравець із впливом, який має можливості задавати теми для дискурсу. І це реакція на ситуацію, коли Україна дуже боляче бʼє і вже неможливо приховати за стовпами диму від палаючої нафти, які бачить весь світ. А це вже реально може хитати віру плебсу в магію режиму. Він це розуміє, тому нервує. Як я кажу побратимам, якщо прилетить, краще бути в епіцентрі. Але всі чомусь думають, що я маю на увазі магазин)))
Одна із особливостей українських міст Донбасу (та й Запоріжжя) полягає в тому, що вони розташовані в низовинах, поближче до джерел води. Лише деякі міста можуть похвалитися тим, що розташовані на відносному підвищенні, що автоматично покращує умови для побудови їх оборони. До таких можемо віднести Часів Яр (і аж ніяк не Бахмут), Покровськ-Мирноград (не Костянтинівку), частково Добропілля. Останнє загалом не розташоване в ямі, але його північна частина все ж спускається в низовину з річкою Бик, яка фактично відділяє місто від наступного підвищення на півночі в районі Білозерського. На зображенні ви можете побачити перспективу з нашого боку, дивлячись у бік противника. Жовтий колір - це мережа укріплень. Її намалював Playfra і люб'язно поділився своїми напрацюваннями, які він довго і скрупульозно веде, використовуючи супутникові знімки. Я наклав його роботу на свою карту.Міста Краматорської агломерації також прив'язані до низовин та оточені висотами, що робить критичним утримання підвищень перед ними включно з Часів Яр. Костянтинівка сьогодні виступає фактично воротами в цю агломерацію. В плані географії безпека міста залежить від здатності контролювати Часів Яр і відповідну висоту на сході, долину річки Кривий Торець на південному сході та півдні, висоту між Клебан-Бицьким водосховищем і селами Степанівка - Русин Яр. За останній рік росіяни багато зробили щоб прибрати для себе ці перепони.Позичив 3-д карту Костянтинівки у Vitaly. Вона демонструє наскільки ускладнює ситуацію для оборони такий рельєф. Штурмувати яму з висот явно вигідніше, ніж місто на підвищенні. Ще зверніть увагу, що ми знову маємо справу з ситуацією, коли місто оточують з тьох сторін, як це вже бувало багато разів. Натомість Добропілля станом на зараз навіть близько не в такому становищі.Задум росіян з проривом через західну околицю Добропілля, який вони спробували організувати минулого літа, провалився і попри всі проблеми наша оборона в цьому районі поки що тримається краще. Але противник тисне далі. Багато що вказувало на те, що щоб вести битву за Краматорську агломерацію, росіянам було б більш логічно захопити спочатку решту каскаду міст та шахт меншої, Покровської агломерації. Включно з Добропіллям, Білозерським і Новодонецьким. Так би вони сформували повноцінний фланг охоплення Краматорської агломерації могли б загрожувати Барвінковому в майбутньому. В даному випадку Добропілля було б зручною базою для цього флангу. І саме на східній околиці міста є ворота до висот, які стоять в тилу Дружківки і Краматорська. Тож довгий час я вірив, що битва за Добропілля буде для росіян першим завданням на цьому етапі.Моя помилка виявилася банально в тому, що на нашому напрямку оборона тримається і противник поки що не може виконати своє завдання (про що писав недавно Машовець - про м'ясорубку в Гришиному та проблеми боєздатності наступаючих), а в Костянтинівці має успіхи. Багато аналітиків висловлювали думку, що на напрямках Добропілля і Костянтинівка противник буде просуватися одночасно.Він і намагається, але під Добропіллям росіяни відстали від графіку, отримуючи по зубах з відповідною якістю, тож в такому разі помилитися було приємно. Це при тому, що наступ тут не припиняється ще з минулої зими, коли були перші спроби прорватися через Воздвиженку. Осінтери публікують геолоковані відео з відпрацюваннями наших підрозділів по росіянах, які прориваються в східні та південно-східні околиці Костянтинівки. Тож якщо з Добропіллям і надалі не складатиметься, то успіхи в Костянтинівці росіянам це частково компенсують.Якщо ж дійде до того, що вдасться рано чи пізно затягнути в Костянтинівку пілотів, для них відкриється шлях, який вони не змогли собі забезпечити минулого року з боку Полтавки і Золотого Колодязя - робота дронами по логістиці в Костянтинівці та Дружківці - розташованих вздовж річок Кривий Торець і Казений Торець. Аж тоді, якщо за цим потягнеться висота південніше Райського, то це додаткові можливості бити логістику по долині Казеного Торця по лінії Дружківка, Краматорськ, Слов'янськ.
Хотів викласти кілька загальних думок по відомій вам частині Донбасу, але переніс на завтра бо сьогодні день був не просто насичений, а перенасичений новинами. Хорошими та не дуже. І тут на закуску ще рудий диплодок вивалив чергову порцію ідіотії, в купі яко ми читаємо те, що путін дуже хоче щоб його убогий парад на 9 травня не обстріляли.Це доволі показово. Минулого року його рятував китаєць. Цього року американець. Я це пишу без бравали. Нам самим несолодко, але не можна заперечити те, що коли наші удари досягають Уралу, це означає, що в теорії, чисто теоретично росіянам є чого боятися, якщо вони вирішили проводити свій сеанс побідобісся у Москві. Тож рудий після чергової півторагодинної лекції про те, як Рюрик і Печеніги вимагали щоб він отримав Нобелівську премію, грає в бажану гру. Очевидно нас будуть спонукати не стріляти по параду. Про сам парад, то бачимо, що регіони рф переводять заходи в онлайн (економія не завадить на фоні боргів), а марш на червоній площі пройде пішим порядком без техніки. Правильно, скупчуння варто обмежежити, та й техгніка як би трохи погоріла. Вона потрібна для штурму Костянтинівки та Оріхіва. Про саму концпеацію параду, то це теж підкреслює некрофілію. В давнику "тріумфи" чи паради проводилися на честь перемоги здебільшого в разовому порядку, а не кожен божий рік. Але росіяни мають своє специфічне уявлення про доречність. Та й що ще можна запропонувати некрокульту своїм підданим, як не некроманію?Вони люблять у символізм, тож чудово, що "парад" пройде на фоні палаючої нафти в Туапсе та Пермі. Кілька років тому можна було сказати, що всі ці палаючі нафтодолари можна було вкласти в щось більш гідне, ніж імперські амбіції, але зараз вже все одно. Горить і добре. Сподіваюсь, горітиме ще більше. Будемо докладати всіх зусиль, щоб наступного року "параду" взагалі не було. І щоб навіть за Уралом було небезпечно проводити. Хіба що десь в бункері.
Застосування дронів поширюється в рамках низки воєнних конфліктів в Африці. Раніше ми з вами бачили відео з Близького Сходу, де "Хезболла" намагається полювати на ізраїльську техніку за допомогою фпв дронів. До речі, скиди гранат із дронів DJI як явище з'явилися до російсько-української війни і застосовувалися під час битви за Мосул.Було б дуже дивно якби всі військові актори не намагалися так чи інакше освоїти технології, які показали свою ефективність в бою та пропонують величезну варіативність, включно із відносно недорогими рішеннями, які значно розширюють можливості в рамках бойових дій.З'являється все більше підтверджень застосування з країн Африки. Судан, Ефіопія, ДРК. Тепер і Малі (також під плач росіян, яких витискають з країни). Молі, в якого я вкрав колаж із фото, впевнений, що ми скоро побачимо перші спроби вбивства лідерів держав і вперше це станеться саме в Африці. путін вже давно тягає за собою операторів з "Йолками", які можна запускати прямо з ручної пускової установки. Очевидно, що росіяни прекрасно усвідомлюють всі можливості й небезпеки, адже вони серед кількох країн, які найбільше знають про масштабування виробництва і масштабування дронів у світі. Можливо ми ще не докінця усвідомлюємо наскільки сильно всі ці технології та змінюють увесь світ, а не тільки війну, яка триває на нашій території. До речі, саме завдяки масштабуванню та вдосконаленню дронів саме в Україні, питання перенесення війни на територію противника стало менш філософським та суперечливим питанням (за винятком операції в Курській області з усіма нюансами).Завдяки дронам ми змогли частково перенести бойові дії на територію рф і навіть нещодавно українські бпла залетіли трохи за Урал. Звісно ми ще десь там, де робити однозначні висновки про ті зміни, які відбуваються і які ще нас чекають, складно. З появою дальної бомбардувальної авіації багато хто вважав, що це те, що взагалі повністю переверне війну та суспільство з ніг на голову і факт, коли вороже місто стане об'єктом масштабної повітряної атаки, автоматично приведе до колапсу. Можливо так вважали і росіяни, коли масштабували ракетні та "шахедні" атаки, але ми не впали пі ними. Тож можливо дрони лише видозмінять війну та суспільства, а не перевернуть все з ніг на голову. Хоча те, що ми показали в Україні, що побачили в Перській затоці недавно і те, що відбувається в низці менш відомих війн, точно уже багато що змінило.♦️telegram ♦️x/twitter ♦️buy me coffee
Це ще одна дуже показова історія. Одним з перших кроків адміністрації Трампа була ліквідація чи не єдиної урядової структури, яка займалася питаннями дезінформації. Відповідно там можна було зосередити зусилля щодо пошуку відповідей на виклики, які продовжували накопичуватися. Вийшло ж навпаки. Коли Маск купив Твіттер, він зняв обмеження, модерацію і відкрив необмежені можливості для росіян та інших зацікавлених гравців. Мережа стала зручним інструментом для поширення дезінформації, зловмисних наративів, розпалювання ненависті, виправдання війни і тому подібне. Потім Трамп виграв вибори і згорнув інституції, які займалися цими питаннями на державному рівні та допомагали протидіяти російській дезінформації у світі. Зокрема і в Україні. За місяці до повтомасштабного вторгнення як раз американці проводили системну протидію російській кампанії інформаційної підготовки до вторгнення. Сама концепція «протидії» спірна в плані ефективності, проте за відсутності інших змінних вона була потрібна. Вийшло так, що американці самі викинули на смітник цей інструмент. Очевидно через зарозумілість та некомпетентність тих, хто приймав таке рішення. В цей час росіяни чи ті ж іранці продовжували вчитися і накопичувати досвід. І от тепер, вони успішно працюють, в тому числі, з інструментами, які для них відкрили США. Натомість американці очевидно виявилися не готовими на рівні уряду до банальної інформаційної війни.
Добропілля і Костянтинівка.Схоже росіяни не бажають вирішувати дилему, яка постає перед ними через втрати і хочуть одночасно наступати на кількох напрямках одночасно. Вони все ще хочуть захопити Добропілля, а на сусідньому напрямку з нами видно як вони намагаються зачепитися за міську забудову Костянтинівки.Через нарощування безпілотних можливостей, які створили нам проблеми, маю думку, що втрати у піхоті росіяни розраховують компенсувати за рахунок витискання нас за допомогою бпла, що схоже так і є. Тим не менш, закріплюватися має піхота.Разом з тим біля Покровська-Добропілля москалі далі лізуть в пляшку в Гришиному. В принципі логічно те, що пише сьогодні Машовець, що з цього району вони потім спробують рухати на північ щоб захопити каскад сіл на південь від Добропілля (Шевченко, Водянське, Чергінівка тощо). Там же ще є кілька шахт з бетонними будівлями. Вже тільки лінивий не писав про очевидні наміри взяти Добропілля. Район міста - це частина каскаду шахт і міст, який можна назвати другою агломерацією, крім Краматорської, яка лишається (вже більша частина під контролем ворога) в Донецькій області. Менша, менш очевидна, але теж дуже важлива, до відкриває кілька нових напрямків у випадку захоплення.Не забуваймо, що ставка не просто взяти Добропілля та/або Костянтинівку, а захопити "пояс фортець". З росіян глузують через те, що вони продовжують "малювати стрілки" в напрямку Добропілля. Хоча минулого літа, коли вони прорвалися до Золотого Колодязя, нам взагалі було не до сміху.Хай там як, якщо вони одночасно будуть штурмувати Добропілля і Костянтинівку (з півдня "в лоб", через Часів Яр і через Райське), певно більше шансів, що не зможуть цього зробити.Карту вкрав у Vitaly. Вона показує західну "орієнтованість" російського фронту в цьому районі.Я поки все ж думаю, що спочатку буде основний бій за Добропілля. А потім вже Костянтинівка.
Події останніх кількох днів нагадують про важливий урок - найкращі санкції є ті, які ти можеш застосувати самотужки. За ніч маємо ураження ряду об'єктів, які в сьогоднішній ситуації більш, ніж важливі для росіян. - Новокуйбишевський НПЗ- Сизранський НПЗ - Нафтобаза в то Севастополі. А ще з ворожих джерел є інформація про перевалочну базу в Тихорецьку і порт Висоцьк. І це лише одна доба. Лише у квітні була ціла низка успішних ударів по нафтовій інфраструктурі рф. Я вже мовчу про удари по засобах ппо і близько 500 верифікованих уражень об'єктів та засобів ппо на ТОТ, які верифікували осінтери у цього році. Це чудово не лише тим, що воно долітає, а потім горить. І не тільки та не лише ниттям росіян у зв'язку із цим. За простим принципом докладання зусиль чудово, що системна робота, яка проводилася над розвитком спроможностей щодо ударів углиб рф, дає реальні результати. Цінність цих результатів множиться обставинами, які є сьогодні. Військові дії США проти Ірану, блокування одного з найважливіших маршрутів логістики нафти у світі та відповідний стрибок цін стали справжнім подарунком для росіян. І саме зараз нам потрібні спроможності для того, щоб не дозволити їм отримати повну вигоду від підвищення цін на нафту та послабленням санкцій американцями, які ще декілька днів тому наче не прожовжили паузу в обмеженнях на російську нафту, яку перевозять морем, а сьогодні все ж офіційно її продовжують. В цій ситуації власні "санкції" вигляді ударів по російській нафтовій промисловості - не питання бажання чи того скільки ми та інші країни будемо платити на АЗС, а питання виживання для нас. Чим далі більш неадекватним і непослідовним буде рудий дід, тим більше ми це відчуватимемо. Карта - це ілюстрація в контексті розповідей про те, що російська війна проти України - це "далекий конфлікт і не наша війна", а от Іран - це зовсім інша справа. Хоча все взаємопов'язане. п.с. Позначки в рф - це удари за квітень. Не всі.
Понад 50 відсотків усіх компонентів, що підтримують штучний інтелект, знайдених в російських БПЛА, походять від компаній зі штаб-квартирою у США. Про це йдеться у дослідженні CSIS.Дослідження компонентів базується на даних порталу War & Sanctions. Дослідники виділили серед всіх вилучених компонентів ті, які стосуються саме застосування ШІ на БПЛА. Застосування такого фільтру дало 118 сенсорів, 465 процесорів і 122 блоки пам'яті — загалом 705 компонентів, релевантних для ШІ, вбудованих у російські БПЛА. Ці компоненти - переважно з комерційна електроніка подвійного призначення. У 705 ідентифікованих компонентах, релевантних для ШІ (наприклад, процесори, пам'ять та сенсори), американські компанії забезпечують приблизно 69 відсотків апаратного забезпечення пам'яті, 57 відсотків процесорів. Ланцюг постачання сенсорів географічно більш диверсифікується, проте США все ще є найбільшою країною походження — приблизно 38 відсотків, за ними йдуть Китай із близько 16 відсотків і Японія з трохи більше 15 відсотками.Ці показники підкреслюють, що технічно росіяни на полі бою досі залежні від глобально інтегрованих ринків напівпровідників, де комерційно доступні західні технології продовжують відігравати вирішальну роль, незважаючи на санкції та експортний контроль. Аналіз не свідчить про навмисну підтримку, а радше демонструє структурні вразливості глобально інтегрованих ринків напівпровідників і електроніки, де технології подвійного призначення залишаються широко доступними, незважаючи на санкції та режими експортного контролю.Акцент на цих трьох категоріях відображає апаратні основи сучасних систем ШІ. Обчислення та пам'ять становлять основну інфраструктуру, необхідну для запуску нейронних мереж, які складаються з мільйонів або мільярдів параметрів і потребують значної обчислювальної потужності для виконання великої кількості операцій у реальному часі. Однак у безпілотних системах апаратне забезпечення для виявлення є не менш критичним входом. Сенсори генерують сирі дані (наприклад, візуальні, теплові, інерційні або позиційні), які бортові процесори можуть перетворювати на дієву інформацію. Разом сенсори, обчислення та пам'ять визначають технічний ліміт автономії, досяжний на рівні платформи, роблячи їх центральними для розуміння того, як росія оснащує свої дрони для дедалі більше операцій із базою ШІ.