Водночас.Надмірний сон - ознака ледащої людини та прийдешньої злидні:«Доки, ледарю, лежатимеш? Коли, нарешті, прокинешся зі свого сну? Зовсім не довго дріматимеш, лише трохи поспиш, не довго відпочиватимеш, склавши руки, – і прийде, наче бродяга, убогість твоя, і злидні твої, як розбійник…» Пр. 6:9-11 Є моменти, коли треба як буквально, так і образно не спати, і бути підтримкою для інших:«Перебуваючи у великій тривозі, Він ще ревніше молився; піт Його став, як краплини крові, що капали на землю. Вставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули від смутку. І сказав їм: Чому спите? Встаньте й моліться, щоб ви не потрапили у спокусу.» Лк. 22:44-46 Хоча фізично тіло потребує відпочинку через сон, християнин має пильнувати свій стан серця, аби не впасти у спокусу і протидіяти духовному ворогу:«Бо ви всі – сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ні темряві. Тож не спімо, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі! Адже ті, які сплять, сплять уночі, а ті, які впиваються, вночі впиваються. Ми ж належимо дневі, тож будьмо тверезі, одягнувшись у панцир віри й любові та в шолом надії спасіння.» 1 Сол. 5:5-8