Ну що ж, після завершеної партії в Civilization VII можу з упевненістю сказати, що гра мені не сподобалась.

Купа дивних і незрозумілих механік просто знищує бажання грати. І найбільшим розчаруванням для мене стало знайомство з механікою зміни епох. Навіщо це було робити й псувати той чудовий поступовий розвиток, за який я завжди любив Civilization, мені абсолютно незрозуміло. Раніше ти плавно проходив шлях від давніх часів до сучасності, бачив, як розвивається твоя держава, міста, армія, тут же партія фактично розбита на три окремі частини.

Кожен початок нової епохи відчувається так, ніби ти запустив збереження гри, в яку не заходив десь пів року, і тепер намагаєшся згадати: «А на чому я взагалі тут зупинився?», і  як на мене, це дуже неприємне відчуття.

♦️Будівництво та розширення міст
Саме розширення міста мені, навпаки, сподобалось. Коли місто росте, ти сам обираєш, у який бік воно буде розширюватися, а не спостерігаєш, як воно випадково захоплює абсолютно непотрібний тобі тайл, однак разом із тим система будівництва викликає біль і страждання.

У центрі міста ти фактично нічого не будуєш. Усі споруди потрібно розміщувати на тайлах довкола міста. У першій епосі й частково в другій це ще можна пережити практично безболісно, але в останній епосі починається справжній біль.

За дві попередні епохи ти гарантовано забудуєш майже всі доступні місця біля своїх основних міст і потім будеш постійно думати, що знести, щоб поставити нову будівлю.
При цьому гра не пропонує нормальної зрозумілої системи апгрейдів, умовно є в тебе млин, який дає +3 їжі. логічно було б у новій епосі просто перебудувати його в супермаркет, який дає вже +12 їжі, але ні. Ти маєш шукати місце, дивитися, що можна знести, і постійно перекроювати вже забудоване місто.

Ще більший біль це Дива світу, у пізній грі ти часом буквально змушений будувати Диво поверх якоїсь корисної будівлі просто тому, що інших вільних місць у тебе вже немає.
До речі, про Дива, мені взагалі не сподобалась заміна красивих таймлапсів будівництва з попередніх частин на спорудження цілими готовими фрагментами, виглядає так, ніби розробники просто вирішили на цьому моменті зекономити час і зробили аби було.

♦️Військова складова
Тут є одна механіка, яка мені реально сподобалась, це генерали, адмірали та командири авіаційних груп, оце справді хороше рішення, але, на жаль, це практично єдине, що мені сподобалось у військовій частині гри.

Зі зміною епох практично повністю зникає твоя військова перевага, тому що війська всіх цивілізацій просто перетворюються на умовні Т1-війська нової епохи, тобто ти десятки ходів розвивав армію, отримував технологічну перевагу,  і тут нова епоха: привіт, починаємо майже заново.

Але абсолютним шедевром для мене став момент, коли мій танк був вщент розбитий двома загонами кавалерії, Причому там був шанс, що його взагалі й один кавалерійський загін переможе, але до ворога прийшло підкріплення  і мій бідний танчик без шансів був порубаний шаблями на металобрухт.

♦️Висновок
Із беззаперечних плюсів  у гри дуже приємна графіка, а музичний супровід, мабуть, ще кращий. Музика тут справді чудова й прекрасно створює атмосферу.

Але, на жаль, навіть це не рятує гру від головної проблеми: під час проходження вона постійно викликала в мене бажання просто її вимкнути й більше не запускати, і, думаю, що найближчі кілька років я точно навіть не буду думати про те, щоб знову повернутися в Civilization VII.
Можливо, з часом розробники багато чого перероблять і виправлять. Але в тому вигляді, в якому я пройшов її зараз, - це точно не та Civilization, в яку мені хочеться грати ще один хід та ще одну партію.