в раю говорять суржиком | невротичне виживання і фісташковий круасан, ч. 1говорила з чатом жпт п...

невротичне виживання і фісташковий круасан, ч. 1говорила з чатом жпт про невротичне виживання в епоху пізнього капіталізму (ага, я йому не лише свої чати з воцапу кидаю, аби він проаналізував чи мене не забагато для людини, якій на мене похуй).невротичне виживання — це коли ми намагаємося пристосуватися до ненормального світу, аби виглядати нормально. один з його проявів — капіталізація особистості. коли ВСЕ перетворюється на інструмент продуктивності. досвід, емоції, цінності — все має приносити якусь вартість. соціальну, емоційну, професійну чи фінансову.ну знаєте, да? коли робиш щось в задоволення, кайфуєш від процесу, а всі навколо кажуть: бля, чому ти ще на цьому не заробляєш? роби блог, виставки, майстер-класи, знімай відео, продавай своє задоволення.*ремарка: хотіти отримувати гроші за щось — це ок. гроші — це енергія, концерти, матча на кокосову молоці, поїздки в нові міста, і ще багато чого прикольного.але щоб любити щось і робити щось, не обовʼязково це монетизувати. не обовʼязково робити з цього вебінар, історію чи подкаст. не обовʼязково бути в цьому найкращим. не обовʼязково ділитися цим, якщо не хочеш.якщо хочеш - клас! але не завжди треба поєднувати цінність цього досвіду з чимось матеріальним. ти так само можеш робити щось в задоволення, а потім йти на серйозну роботу і розбиратися у гугл-таблицях (будемо чесні, level of joy will be different).цінність фісташкового круасану (підставте своє) не зменшується, якщо ви його просто зʼїсте. без сторіс, тредсу в інстаграм чи упакованого веб-сайту.amen!