Наш інфопростір заповнений «переговорами».

Це нормально. Люди втомилися і хочуть миру. Але його не буде.

Тож не тіште себе ілюзіями. Все дуже просто, але поясню. У нас триває екзистенційна війна. Завдання нашого ворога не обмежується умовним «Донбасом» і не має фінансового виміру, як у це хочуть вірити американські «тємщики». Для нас – це війна за виживання нас як нації й право існувати України як суверенної держави.

Для них - це війна за виживання росії як імперії і право бути одним з головних центрів впливу у світі.Поразка недопустима для обох.

Все. Єдиний можливий варіант припинення – тиск із зовні.Тиснуть на рашку ніхто не хоче (США), не буде (Китай), не може (Європа).Простіше тиснути на нас.

Тому на нас і будуть тиснути далі. Щиро не заздрю ні президенту, ні нашим дипломатам, яким раз за разом доводиться розгрібати тонни того «божевілля», яким нас засипають «союзники».

Гроші, зброя, люди, світло, «корупція-антикорупція» – поле тиску дуже широке, плюс в нинішній час сюди ще просто додається фактор «несіння якоїсь несусвітньої єбаніни», і як би це не було печально, але це теж працює. Російський план сунутимуть далі всіма силами.

Паралельно нещасну Європку руске опускають, як можуть- дрони в аеропортах- злив плівок, де «шістки» прямо говорять, що план – російський, а не чійсь інший - путя прямо блефує «го повоюєм?»Головне правило політики в дії: бо шо нам за це все буде?

Крім хвилі обурення і заяв у «твітерах», демократична частина світу далі не просунулася.P. S.

Геополітичний зріз із Черкас завершено - менше рефлексуйте на новини із заходу - заряджайте павербанки- кидайте тисячу ЄПідтримки на наш збір на допомогу черкащанам в ЗСУ