Людству бракує емпатіїМабуть, найбільше, що зараз питають: коли може закінчитися війна?Відповім так: поки людство хворе на байдужість - війна буде вічною. Хіба, можливо, з невеликими паузами, щоб віддихатися чи накопичити ресурсів для нових вбивств.Бо на смерті і вбивства тому самому збірному образу, який ми звемо “людством” - все одно.Божевільний вбиває невинну людину у всіх на очах і спокійно ходить з ножем в руках, поки ця людина стікає кров’ю на очах у всіх байдужих. Це навіть не метафора. Це сувора реальність. - Штатам - все одно. За океаном все перетворилося на цирк, у шоу, яке транслюють в прямому ефірі в гольф-клубі Трампа.«Трамп розсердився, що Зеленський показав йому подонених. Треба було спочатку подарувати пояс Усика», - пише Time.Так, це стовп демократії, це світовий жандарм, це велична держава, яка має систему противаг, щоб тримати божевільного у нормі. Пам'ятаєте, таке писали після виборів? - Цивільним руським - все одно. А згадайте як ми чекали від них співчуття. Пам'ятаєте ці перші дні? Ну, не може такого бути, що наші родичі з умовної Кубані мовчатимуть! Вони спочатку будуть в шоці, потім вибачатимуться, а потім вийдуть на вулицю! Хуй там. Вони вже мертві. Давно. - Так, що казати, якщо навіть частині українців все одно? Я ж навіть не про тупих пьозд, які пляшуть в траур. Вони - всього лиш дрібне й брудне дно. Вищі ланки у своїй більшості живуть без екзистенціальної загрози власному життю та здоров'ю. Вони говорять про вибори, плетуть кадрові інтриги й на всяк випадок підстелають собі соломку. Ну, і донатять по гривні, щоб гарно сфотографуватися***Від розуміння цього всього - страшно.З психологічної точки зору ми переживаємо важкі часи розчарування через розрив реальності з тим, що ми вважали істиною.Культура, через яку ми сприймали світ (художня й релігійна література, кінематограф, музика тощо) твердила нам про добро, підтримку слабших і допомогу ближньому. Власне, про ту саму емпатію, здатність до якої має відрізняти людину від інших створінь на планеті.Але цього немає.Ми живемо в світі занепокоєння, засудження, глибокої стурбованості. Ніби ж то й нормальних понять, які в нашому контексті перетворилися на синоніми байдужості, імітації та подвійних стандартів.Світ, людство готові вигадати будь-яке пояснення, щоб не просто закрити очі на зло, а щоб простелити цьому злу червону доріжку до своєї оселі.Неконтрольований потік соцмереж «розбалував» західного споживача муками, кров'ю та смертю. Перетворивши їх на буденність, яка більше не включає. Пропаганда й недо-імперський менталітет виїли залишки мізків “братушкам”. Безкарність й відсутність будь-якої відповідальності зриває дах деяким нашим співвітчизниками.Що ще може здивувати далі?