Кадровий голод. Чи достатньо лише знайти нових працівників?Все частіше, спілкуючись із підприємцями, аграріями чи керівниками виробництв, чую одну й ту ж проблему. Не кредити. Не податки. Не логістика.Люди.Понад 1 млн залучений до оборони країни, близько 3 млн працездатного віку виїхала за кордон, ще частина змінила професію. Як наслідок — бізнес дедалі частіше конкурує не за ринки збуту, а за кваліфікованого працівника.Чи можна вирішити цю проблему лише підвищенням зарплат? Частково. Але не повністю. На мою думку, є кілька обов'язкових напрямків для держави, без яких кадровий голод лише посилюватиметься.Перший - звісно, повернення українців та залучення точкових програм за участі мігрантів без гарантій їхнього осідання в Україні. Як не крути, ми потребуємо близько 4 млн додаткових "пар рук", тому без збільшення загального ресурсу важко закрити всі потреби. Другий — професійне перенавчання. В Україні за спеціальністю працює менше 30% громадян, тому людина має отримати можливість за кілька місяців опанувати спеціальність, яка потрібна економіці вже зараз, а не через п'ять років.Третій — тісніша співпраця освіти, роботодавців та держави. Ми не повинні підлаштовувати запити економіки до наявних кадрів, навпаки - більшість замовлень на підготовку має базуватися на плановій потребі спеціальностей в коротку - 2-3 роки. І тут знову, акцент на профосвіту! Мода на "ВИШі" та диплом заради диплому має залишитися в минулому. Четвертий — розвиток малого бізнесу. Кожен новий підприємець — це не лише власна справа, а й нові робочі місця та розширення українського економічного ланцюжка. До речі, за І півріччя 2026 року в Україні відкрили понад 140 тис нових ФОПів, а загальна кількість діючих бізнесів перевищила 1,83 мільйона, що дуже радує в нинішній час. Саме тому позитивно оцінюю запуск урядової програми «Грант на професійний розвиток», яку реалізують ще попередній склад Мінекономіки з Державною службою зайнятості. До 30 тисяч гривень на навчання, цифрова подача заявки та можливість швидко отримати нову професію — це реальний інструменті відповіді на кадровий виклик.Втім, не менш важливо, щоб поруч працювали програми підтримки підприємництва. Бо людина після навчання повинна мати можливість не лише знайти роботу, а й створити її для інших. Тут ми маємо хороший приклад у Наркевицькій громаді.Оксана Карпавічіене, скориставшись грантовою програмою служби зайнятості, отримала 250 тисяч гривень на розвиток тепличного господарства. Закуплено сучасне обладнання, розширюється виробництво, створюються нові робочі місця.Безумовно, жодна програма не вирішить проблему одномоментно. Проте якщо ми одночасно будемо інвестувати у професійний розвиток людей, підтримувати підприємців та створювати сучасний ринок праці, це вже буде не боротьба з наслідками, а системне вирішення однієї з найбільших економічних проблем країни.Наостанок ще одне з ключових моментів - зрозумілий механізм бронювання. Збройні сили мають планувати свій потенціал, як і бізнес. Спільно з Урядом, обговорюємо зміни до чинних підходів в сторону фіксації. З 3 липня механізми посилили - прибрали сумісників, осіб, які мають відстрочку та переглядають критичність більшості підприємств. Але розглядають ще призупинення бронювання в "Дії". Які наслідки? Кожні 5-6 місяців всю економіку країни хитає, при тому саме білу. З офіційним працевлаштуванням, сплатою ЄСВ, ПДФО та військового збору. Чи це добре для економіки та обороноздатності? - питання риторичне.