Бачу дуже багато публікацій про ніші. Яка ніша найкраща, до яких краще не лізти, де є гроші, де немає і тиди. І ще купою до цього всі радять SEOшникам ставати лідерами, створювати компанії, не працювати більше руками, будувати свої галери, вчитися делегувати - і різні інші "радощі", які часто роблять з SEOшника дуже нещасливу людину, бо багатьом SEOшникам дуже подобається саме SEOшити і щоб їх ніхто не чіпав. З цього приводу згадується мені мій знайомий перукар-мільйонер. Він на фото. Це мундан-баба. Суть його роботи: голити людей налисо, тобто робити їм мундан. Баба перекладається з хінді і санскриту як дідусь. Цей конкретний мундан-баба живе (або вже помер) у передгір'ях Гімалаїв. Пару разів на тиждень він приходить до витоку Ганги і голить всіх, кого потрібно по черзі, дуже швидко, волосся викидають у Ганг. Раніше у нього було ще й дуже погане іржаве лезо, потім він все ж таки виправився і купив щось більш пристойне. Голить він напрочуд поганенько - залишає купу волосся, порізів. Після нього доводиться голитися наново. Коштує ця послуга недорого, але йому вистачило на великі рахунки у банках і потім він почав зайві кошти інвестувати. Не робити велику перукарню, наймати інших мундан-бабів, розширювати асортимент, займатися ще спаленням мертвих. Ніт. Просто почав інвестувати і продовжив так само робити мундани. Всі його діти закінчили щось на кшталт Оксфриджу, отримали по будинку в Лондоні або подібному місті. І ще й залишилось. Можна бути щасливими на своєму місці, просто треба його знайти. І seoшити, поки не набридне.