Ігумен Саватій (Собко) | 21 ГРУДНЯ - Родовід Ісуса ХристаМф. 1, 1–25———У сьогоднішньому Євангел...

21 ГРУДНЯ - Родовід Ісуса ХристаМф. 1, 1–25———У сьогоднішньому Євангелії ми читаємо родовід Ісуса.Євангеліє від Матфея, яким відкривається Новий Завіт, починається словами: «Родовід Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового». Термін «родовід» в перекладі передає грецький вислів, що буквально означає «книга походження», «книга родоводу» або «книга буття». У слов’янському перекладі це «книга рідства». Щодо Ісуса цей термін вказує на такий самий тип «родоводу», який мав Адам. Як у Адама не було земного батька, але Бог був Його Творцем і Отцем, так і в Ісуса не було земного батька.«Книга рідства» Ісуса Христа містить довгий перелік імен Його предків за тілом. Цей перелік подано у формі, незвичній для сучасного читача: «Авраам породив Ісаака, Ісаак породив Якова, Яків породив Юду та братів його». Завершується він словами: «Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від Якої народився Ісус, що зветься Христос. Отже, усіх родів від Авраама до Давида чотирнадцять родів, і від Давида до переселення у Вавилон чотирнадцять родів, і від переселення у Вавилон до Христа чотирнадцять родів».Цей текст ставить перед читачем багато запитань. Чому Ісус уже в першому вірші Євангелія названий Сином Давидовим і Сином Авраамовим. Чому життєпис Ісуса починається з Його родоводу. Передусім зазначимо, що Матфей з першого рядка називає Ісуса Христом, тобто Помазаником Божим, представляючи Його як обіцяного пророками Месію. Матфей робить наголос не на Його божественному, а на Його людському походженні, називаючи Ісуса Христа Сином Давида і Сином Авраама. Водночас він, як і Марк, підкреслює Його месіанську роль, вживаючи термін «Христос» поряд з особистим ім’ям Ісус.Термін «син» при цьому використовується в тому значенні, в якому він вживався в єврейській традиції. У мові Старого Завіту «сином» називали будь-якого нащадка чоловічої лінії, включно з онуками, правнуками і дальшими потомками. Слід зазначити, що родословні, тобто списки імен предків людини, мають у Біблії надзвичайно важливе значення. Родовід сприймався не просто як перелік імен, що допомагає встановити походження особи. Передусім він вказував на спадщину, яку несе в собі кожна людина, вплітаючи її ім’я в нерозривний ланцюг імен, що сходить до праотця єврейського народу Авраама, а через нього до батька всіх народів Адама. Наводячи імена предків Ісуса, євангелист прагнув підкреслити той факт, що Він був реальним Чоловіком, Чиє ім’я вплетене в безперервну тканину людської історії.