Чотири оповідання Кінга, які можна дуже умовно повʼязати тим, що там фігурують технології.

Ну це якщо є сильне бажання якось їх повʼязати😅, бо насправді чіткої спільної лінії нема, це просто чотири окремі твори. Містичні, але не надто страшні. Втім доволі сильні і зачіпають цікаві теми.

📖 «Телефон містера Герріґена» розмиває грань між добром і злом. Моральні дилеми у центрі. Нагнітання могло б бути більше, але все завершується надто рано, як на мене😅📖 «Життя Чака» розповідає історію навиворіт, і воно просто геніальне. І як на Кінга, надзвичайно світле, хоч і безнадійне🙃

Дуже вразило, хоча трохи сильніше зачепило власне🖇📖 «Якщо кров тече», з дуже моцною метафорою в основі. І трохи відсилок до Спартака Субботи😅

От тільки читати його краще після трилогії про Годжеса і Аутсайдера, чого я не зробила вчасно, але після такої захопливої історії точно зроблю❤️‍🔥

І нарешті 📖 «Щур», яке ідеально вписалось саме на завершення. Повільне горіння, елементи з казок, тянуча темна атмосфера і знов моцна моральна дилема💘

На завершення ідеальне тому, що має дуже тривалий післясмак і змушує прокручувати сценарії в голові.——Дуже сильна збірка. Три з чотирьох оповідань шикарні, одне доволі хороше, хоч і трохи слабше за решту, тож загалом враження чудові. Хоча таки довгі романи Кінга продовжують утримувати першість серед моїх симпатій😁

Видавництво КСД