🎙Інтервʼю з Євгенією Кужавською😉Скільки часу пішло на написання книги та як прийшла ідея? Я писала трохи менше року, але ідею обдумувала кілька місяців до початку писання. В Другій українській гімназії імені Кирило Мефодіївського товариства викладав колись і Микола Зеров, про якого я вже писала. Я хотіла написати саме про цю гімназію, про Зерова-латиніста, про першу українську школу в українській державі, яка змогла з’явитись тільки тому, що російська імперія хитнулась. А потім зрозуміла, що маю ідеальну героїню для цієї історії, очима якої і покажу гімназію. Вероніка Черняхівська справді колись була ученицею Миколи Зерова.  Як би ти презентувала свою книгу і свою цільову аудиторію, кому порадиш її обов’язково прочитати?Тим, хто любить темні академії, звісно ж. А ще — літературні ігри, розслідування, загадки і Київ в усіх його іпостасях, в тому числі і місто сторічної давнини. 😉Чи можливо, що «Боги мого краю дуже люблять кров» матиме продовження чи це одиночна історія?  Одиночна історія.  😉Як ти взаємодієш зі своїми читачами, і що для тебе важливо в зворотному зв’язку? Важливі інтерпретації. Я не вважаю автора всезнаючою інстанцією про текст. Іноді автор щось закладає підсвідомо, і тільки читач може це помітити. Цікаві читацькі прочитання тексту. Я іноді читаю відгуки на гудрідз, буду вдячна за них. Я радію позитивним відгукам, але не надто печалюсь через негативні. Мені було добре з цією історією, а як її сприймуть читачі – тільки їхня особиста справа. Тож будьте відвертими. Передзамовити «Боги нашого краю дуже люблять кров» можна:📚на сайті Vivat📚у авторки з автографом#writer_speaks | Owl’s reading vibes 📚