Злочин проти чоловіка переважно сприймається суспільством дуже однозначно: тут майже всі погодяться, що винен завжди злочинець, а не жертва, і обставини не мають значення.Зі злочинами ж проти жінок парадигма відразу змінюється і починаються питання і претензії, що зводяться в основному до «де саме вона помилилась, щоб стати жертвою?»Неправильно поводилась? Не так вдягалась? Навіщось пішла не в те місце? Не зважила всі наслідки заздалегідь? Таке враження, що суспільство з усих сил намагається виправдати тут злочинця, або як мінімум обґрунтовано довести, що він сам лиш став жертвою обставин і не мав іншого вибору, окрім як піти на злочин. І ні, це не моралізаторсько-філософський допис, бо насправді тут я говорю про новий роман Наталії Чайковської «Крок», який розповідає про жертву зґвалтування — і навіть не про одну. Це історія молодої жінки, що пережила сексуальне насильство у старшій школі, і от вже понад десятиліття намагається жити з його наслідками. І не стільки про саме насильство, скільки про його висліди — про її психологічну травму, про те, як на це реагує спочатку її родина, а тоді родина ґвалтівника, друзі, сусіди і поліція.Про тиск — внутрішній і зовнішній, про те, що спонукає жертву зґвалтування говорити або мовчати. Про довгий шлях, який героїні доведеться пройти, щоб навчитися жити далі. А найстрашніше — про ретравматизацію, коли в один момент всі її попередні досягнення у зціленні буде перекреслено, бо історія повториться, хоч вже і не з нею. Тут дуже багато обурливих суспільних наративів — отих, про які я згадую на початку. Дуже глибока темрява і дуже бурхливі емоції. І це навіть при тому, що авторка намагалась не згущати фарби аж занадто і уникати графічних деталей. Ця історія могла б бути значно, значно темнішою, але авторка прагне лише звернути увагу на проблему, а не жбурнути читача у морок із головою і лишити його вичавленим та морально виснаженим, тож наприкінці лишається місце для надії на те, що світ може змінюватись на краще. Але тема дуже важлива і потребує широкого висвітленя і в літературі, і в суспільній дискусії. Видавництво Нора-Друк