З 2022-го року в армію потрапило купу професійних соросят, хіпстерів та інших диваків, що пообирали собі посади іміджмейкерів з діджиталізації бригади, чи стали івент-менеджером служби супроводу, чи старшим з видачі тушонки і вважають що можуть філософствувати на тему війни, на якій вони жодного дня не були. Це дуже хибна уява, це треба людям пояснювати. Топити за війну можуть лише ті, хто щодня дивляться в очі смерті. Хто під кабами проводить зачистки інфільтрованих ділянок і не розчарувався в обраному шляху. Хто штурмує і сидить на позиціях по кілька місяців. Хто вилазить поправляти антену після прильоту в посадці, бо хоче ще запустити десяток дронів по підарам. Всім іншим: які боячись опинитись в 225, потрапили в армію молодшим помічником прес-офіцера командування командувань, не треба про це нічого писати/казати. Бо до ризику та війни на цих посадах, «служачи» на зйомних квартирах в містах-мільйонниках, ви маєте менше стосунку, аніж ухилянт що переховується в павлоградській багатоповерхівці.