𝑺𝒂𝒎𝒂𝒓𝒔𝒌𝒂 🇺🇦 | Про подвиг взводу "Фрост" під Андріївкою в серпні 2023 року розповідає...

📣 Про подвиг взводу "Фрост" під Андріївкою в серпні 2023 року розповідає військовий Костянтин з позивним «Піро».- … Після кількох хвилин тиші Гектор виходить на зв'язок, каже, я 300, мені прилетіло в голову.В цей момент я розумів, що за мною найближчим часом, а може і зовсім, ніхто не прийде. Від цього негативність думок почала зростати експонентно. І я прийняв рішення, може, поспішне, напевно, поспішне. Але при пораненні люди ведуть себе не так, як зазвичай. І я подумав, що навколо мене вже підступає ворог. І єдине гуманне рішення щодо себе – це підірватися і підірвати рацію. Я розумію, що там теж у всіх рації були, але принаймні мою вони не отримають. Я спробував підірвати стрепу від плити, поклав сюди рацію під плиту, поклав сюди камеру. І на видоху просто витягнув кільце і поклав гранату…Я почув, як відклацнув запал, а далі чекав невідомості. Через кілька секунд я зрозумів, що граната не зривається. Я спочатку не зрозумів, що відбувається. Я на неї глянув, кілька разів по ній вдарив, а нічого…Перше, про що я подумав перед тим, як це зробити: чи прийшли вже бойові, щоб мамі було за що поховати. Мамо, вибач за цей випадок, війна - вона така, а діти дурні. А друге, про що я подумав, це вже коли перед моментом відпускання запалу: «не знаю, чи щось є там далі, але давайте перейдемо на інший рівень». Це було страшно, бо невідомість, але прийняти це було значно легше, ніж прийняти те, що тебе можуть зараз знайти, полонити і катувати….Думаю, кожен боїться смерті, але не так сильно боїться смерті, як катування. Якщо ти залишаєшся в руках ворога, то ми вже всі добре знаємо, з досвіду наших полонених, які повернулися з російського полону, що там може на тебе чекати. Я лежав в одній лікарні з Назарієм Гринцевичем, з «Грінкою», і я у нього розпитував, що там відбувалося. Він в усіх барвах пояснив, що і як. Сказав, що він це пережив, оскільки він тут і зараз. Але я у нього запитав, чи пішов би ти ще раз в полон, чи краще залишився б далі на Азовсталі і вів би бій до останнього. Він каже, ні, в полон другий раз я би не пішов. А він покинув ці табори через чотири місяці. Він провів там лише чотири місяці. Я можу уявити, що з хлопцями там відбувається за два-три роки. Це для мене було прийняти легше.—————————————————-Все інтервʼю почитала на одному диханні, а, головне, передивилася шокуючі відео, відзняті Костянтином:https://censor.net/ua/r3556576