Вже в Києві. Але три дні з ветеранами — ще всередині.На Дніпропетровщині завершився тренінг:«Після фронту: як підтримати побратима. Комунікація зі своїми — виклики та рішення».І це були не просто три робочі дні. Це був живий простір довіри, сили й глибоких історій.Це були сильні чоловіки, які бачили надто багато. І при цьому — зберегли глибину Людяності , гумор і здатність бути поряд з іншими. Слухаючи їх, ловиш себе на думці: ось вона — справжня витримка. Не в словах, а в поглядах, в тому, як вони тримають і себе, і побратима.Коли вручала сертифікати, хтось із усмішкою кинув:«Ми думали, ви ще після першого дня від нас збіжите… але витримали!» 😄А я не просто витримала. Я була з вами щиро. Прожила ці дні повністю.І поїхала з відчуттям глибокої вдячності.Бо це був неймовірно сильний і цінний досвід.Ми торкались тем, які болять:▫️ Як помітити, коли побратим «на межі»?▫️ Як не відвертатися, коли складно?▫️ Як бути поруч — не формально, а по-справжньому?Це не просто тренінг. Це — зустріч.Зі справжніми. З тими, хто не боїться бути чесними. Хто тримає лінію підтримки — у тилу, серед своїх.Я щиро дякую:UNDP Ukraine / ПРООН в Україні за підтримку цієї важливої роботи;Команді, особисто Zanna Chmut з якою ми пройшли ці дні як одне ціле.Залишаюсь з теплом, глибокою повагою і відчуттям “я тут — і поруч”.Зі щирістю,Наталія Сабліна, людина, яка точно не збіжить від справжнього ❤️https://www.facebook.com/share/p/1BFm58yTBA/?mibextid=wwXIfr