😔Він був промінчиком сонця для своїх близьких і побратимів — завжди усміхнений, життєрадісний, той, хто підтримував інших навіть у найважчі моменти. Сьогодні Кривий Ріг провів в останню путь Олександра Нездоймінова, старшого солдата Національної гвардії.На церемонію прощання прийшли його рідні, друзі та побратими, які разом із ним ділили фронтові будні. Командир підрозділу Ігор Карбачков згадує: «Ми знали його за позивним “Француз”. Добрий, спокійний, завжди виконував бойові задачі. Дуже влучно стріляв, любив зброю. Гарний солдат і справжній захисник своєї Батьківщини». Але для рідних він був не лише воїном, а й світлом у повсякденному житті. Його дівчина Аліна Снітко ділиться: Олександр завжди дарував усмішку й тепло, навіть у найважчі часи. «Він був промінчиком сонця, завжди усміхався. Дуже любив машини, особливо свою BMW, яку ми називали “Бейня”. Він зробив мені пропозицію, але весілля ми так і не встигли зіграти… Це людина, яку неможливо забути». Віктор Токовий згадує, що їхня дружба народилася на війні й швидко переросла у братерство: «Спершу ми придивлялися один до одного, а потім стали як брати. Він був життєрадісний, ніколи не боявся, завжди виконував завдання, які б складні вони не були. Любив дорогу, своє авто, завжди мав ціль і йшов до неї». Олександр пройшов Херсонський та Запорізький напрямки, а останні місяці воював на Донеччині. Він загинув під час бойового завдання в районі Єлизаветівки на Покровському напрямку Донеччини. У пам’яті рідних він назавжди залишиться світлом і опорою, а для Кривого Рогу — героєм, який віддав життя за Україну. Вічна пам’ять і слава Олександру Нездоймінову.