Руда стерлядь про книжки | Еліс Вокер «Барва пурпурова»«Роман розповідає історію Селлі — темношкі...

🌟Еліс Вокер «Барва пурпурова»«Роман розповідає історію Селлі — темношкірої жінки з півдня США початку ХХ століття, яка зростає в атмосфері насильства, приниження та мовчання. Через листи до Бога, а згодом до сестри Нетті, вона поступово знаходить власний голос, підтримку інших жінок і внутрішню силу» Я справді розумію, що це дійсно важлива й знакова книга в момент публікації. І так, вона дійсно підіймає багато суспільних питань, тут є навіть потужний феміністичний меседж. Але, але… для мене ця історія залишилася ближче до нейтральної, нажаль, мені було просто по пурпуру, що станеться з героями далі. Було цікаво, так, але я не співпереживала, і емоційно залишилася нейтральною… 🟣Перша частина роману (хоча це умовно, бо він не ділиться на частини, просто Селлі пише для себе листи до Бога, а потім, в умовно другій частині, листи до Нетті і навпаки) сильна. Тут змальовано багато колоритних жіночих персонажів, які знаходить спосіб постояти за себе. 🟣Авторка прикольно поєднує феміністичні ідеї з темами ЛГБТ культури, жіночої сексуальності, домашнього насильства та сили сестринства. 🟣Окремо, я для себе відмітила лінію стосунків Селлі з Богом. Через цю лінію, авторка обережно показує, як расизм і сексизм впливають навіть на образ Бога у свідомості людини.✖️умовно друга половина книги з листами Нетті з Африки починають займати дедалі більше місця на сторінках і всі ці проблеми темношкірих жінок відсуваються на другий план. Оповідь стає не такою динамічною… чи що, просто щось в ній зникло.Сестри пишуть ніби у порожнечу, невідомо отримали вони листи чи ні... І так, попри цікаву історію про афроамериканців, які повертаються до Африки, місіонерство, культурне зіткнення….коротше сюжетна лінія Селлі просто почала губитися через навалу інформації про місіонерську діяльність Нетті…Ну і фінал теж залишив змішані відчуття. Ні, я не хотіла, ну може трохи, щоб всі страждали, але на мій смак, це вже пурпурові соплі булиАле не дивлячись на це рекомендую прочитати роман. 🟣Це хороша історія про досвід темношкірих жінок в першій половині 20 століття в США І до того ж це важлива книга в контексті фемінізму. Тому пройти повз точно не вартоРуда стерлядь про книжки