Руда стерлядь про книжки | Бахмут» Мирослав ЛаюкФіксувати те, що відбувається тут і зараз це не п...

«Бахмут» Мирослав ЛаюкФіксувати те, що відбувається тут і зараз це не просто потрібно. Це критично важливо.Я дуже ціную такі книжки. І «Бахмут» саме з таких де автор зафіксував в моменті те що бачив і чувАле не все тут так добре. По черзі. 🧬Перша частина дійсно сильна. Вона повністю відповідає назві й передмові. Живі репортажі та інтерв’ю, від яких виникає відчуття, ніби стоїш поруч. Розмовляєш із військовими, дснсниками, людьми, які не хочуть покидати своє місто, і навіть з полоненими.Автор рухається вздовж лінії фронту й дуже точно змальовує портрети🧬Це тексти більше про людей, ніж про жахи, які вони пережили. Більше про побут під час війни, взаємовідносини. І саме цим ці історії і чіпляють.А далі щось змінилося. Пішла друга частинаПісля репортажів починається умовне «добити потрібну кількість сторінок». Розповідь про саме місто ще лягає в загальну канву, але роздуми автора про волонтерство в Ірпені ніби з іншої книжки. Вони не погані. Просто не тут.💙І ще ці вкраплення посеред текстів, які виглядають так, ніби автор раптом згадав якийсь епізод з лінії фронту і вставив його хоч десь. Бо першу частину вже не хочеться переписувати.А далі ще щось згадав і вирішив прокоментувати від себе, свої думки з приводу написаного та побаченого на фронті💙А потім знову перекинув увагу на щось інше Повторюсь. Створюється відчуття, що просто добивали обсяг. Особливо історія коли автор щось написав, а його чи то редактор чи хто там, запитав «що він хоче цим сказати», і автор довго копирсається в тому, «а дійсно, що ж?» і закінчує все це чимось типу, ось така прикольна у мене розмова була 😑Окремо про фото. Вони гарні. Але мені ось цікаво вони чорнобілі бо це художній задум? Чи питання вартості друку? Бо знаючи Ukraїner, дешево це точно не про них.🧬Тож для мене найсильніше в цій книжці саме репортажі. Після них, в другій частині, складається враження, що в текст просто зібрали все, що було. Написано добре, але цілісності загальної картини немає.Проте перша частина дійсно варта прочитання🧬Руда стерлядь про книжки