Руда стерлядь про книжки | Арчибальд Дж. Кронін «Ґран-Канарія»От чесно, іноді найбільший підступ ...

🌟Арчибальд Дж. Кронін «Ґран-Канарія»От чесно, іноді найбільший підступ ховається просто в назві.Ось тут саме той випадок ⭕Я дуже люблю книжки, де події відбуваються в місцях, де я вже була. Ну бо це ж кайф читати і знати, я там ходила, я знаю цю вулицю, о, так, тут вітер саме так дме з океану. Тож, коли я взяла «Ґран-Канарію», я щиро розраховувала на прогулянку саме цим островом.Ага. Зараз. Тут вийшов круїз по островам 🧳Саму Ґран-Канарію ми бачимо один раз і то з корабля, проплили, поплавали й до побачення.А далі всі дружно пливуть у Санта-Круз, їдуть в Оротаву, гуляють у Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна.І я сиджу така… алло, це ж Тенерифе. Я там була. Я це знаю. Ну яка ж це«Ґран-Канарія» ✨Коротше, історичний момент✏️у той час усі Канарські острови часто називали просто “Ґран-Канарія”, щоб не морочитися з назвами. Для британців це було щось типу «там десь тепло і пальми». От і весь фокус. Але я цього не знала і довго ломала голову, чому ж так…Тепер по самій книжціДля мене це не дуже типовий Кронін.Менше його звичного соціального реалізму і… я б сказала б тут є дрібка магічного реалізмуЦе історія про лікаря і його вимушену втечу від себе.Доктор Гарві Літ людина, яка, спробувала цікавого в житті, і зараз✔️жере себе почуттям провини,✔️має сильно поранене, але ще дуже живе его,✔️тікає від медичного експерименту, що закінчився смертю пацієнтів.Друг буквально запихає його на корабель до Канарських островів мовляв, море провітрить голову, ти перестанеш себе нищити і, може, нарешті подорослішаєш.Але замість дзену Гарві отримує клуб людей, з якимось «не склалося».По ходу подій Гарві переслідують одразу дві жінки і обидві по-своєму проблемні.Леді Мері Філдінг красива, шо аж зуби сводить, заможна і смертельно нудьгуюча дружина місцевого багатія. Їй здається, що вона вже колись зустрічала Гарві…Чи то спогад із минулого життя, чи то банальне бажання сходити наліво, але інтелігентно і з драмою.І повна протилежність їй Сьюзен Трантер.Глибоко релігійна, готова пожертвувати собою заради цього зламаного лікаря, до якого вона страшенно прив’язана, взагалі не зрозуміло чого😟. Плюс бонусом іде її егоїстичний і повністю відбитий брат.Кронін уміє тримати напругу і читати хочеться далі, навіть коли хочеться закотити очі.Тут багато мелодрами, багато дивних і травмованих людей. В принципі, нормальна вибірка.Із усіх персонажів я найбільше полюбила мамку місіс Геммінґвей, яка одна з усіх виглядає більш-менш живою і притомною.А ще окремий плюс автору за:місіонера, який співає псалми в борделі.Оце я розумію навернення на шлях світла через плоть 😂 Це не типовий Кронін, але книжка точно не прохідна і варта увагиНу і так, тепер я знаю: навіть назви книжок брешуть. Руда стерлядь про книжки