Нещодавно я загіперфіксувалася на Батаї і його книзі проклята частка. Сама книга про, як не дивно, економіку. У ній Батай стверджує, що будь-якій економіці притаманний надлишок ресурсів, який має кудись діватися. Ріст і накопичення ресурсів можуть тривати до певного часу і в якийсь час їх треба змарнувати - витратити без сподівання, що ці ресурси повернуться чи збільшаться. Сучасний капіталізм Батай називає обмеженою економікою (на противагу загальній економіці), бо при капіталізмі марнотратства вважається нераціональним і небажаним, бо навіть споживання лакшері продуктів не є марнотратством, а робиться заради підвищення статусу та подібних речей. Оця от надлишкова частина економіки у Батая є проклятою часткою: її історично витрачали у різноманітних фестивалях, війнах (але є нюанси), мистецтві, нерепродуктивній сексуальності, людських жертвоприношеннях, тощо. Я гадаю, що цей концепт може допомогти пояснити гомофобію як явище. Якщо суспільству не пощастило з ресурсами і потрібно постійно їх накопичувати та/або там превалює накопичення над марнотратством з інших причин, то ставлення до діяльності, яка не примножує ресурси та не є репродуктивною, певно має бути негативним, бо фактично гомосексуальні практики якраз є витратою проклятої частки - ні профіту, ні примноження ресурсів. Власне, можна помітити, як у колективній свідомості гомосексуальність і загалом квірність асоціюються з богемами і аппер міддл класом, особливо в уявленні гомофобів це завжди хто завгодно, окрім робочого класу. У той же час, якщо ставлення до марнотратства спокійніше (ті ж ацтеки, про який каже Батай, мали аж ціле божество для квірів), то і гомосексуальність є більш прийнятною у такому суспільстві. Варто ще вказати на те, як чоловіча гомосексуальність історично є більш табуйованою і сприймається більш серйозно, ніж жіноча. Це можна пояснити тим, що чоловіки марнують сім'я, тоді як жінки максимум марнують час. До того ж, у патріархаті жінки не є суб'єктами бажання, тож сексуальний потяг жінки, виходить теж не марнує - бо як, якщо століттями вважалося, що лише чоловіки здатні отримувати сексуальне задоволення, а жінкам, які (відкрито) любили секс, приписували демонічну чи відьомську природу? От і економічне підґрунтя гомофобії. Туди ж можна віднести і трансфобію: якщо подивитися, то трансфобні тейки про транс перехід часто акцентують увагу на тому, що операції і ЗГТ не є життєво необхідним і є марнуванням ресурсів медичної системи. Доволі показово, що про це чути саме з Америки і Британії - країн, де системи охорони здоров'я працюють не дуже і є недофінансованими.