Діти у дисфункційних сімʼях часто більш доросліші за батьків, і в дорослому віці це має певні наслідки.

Найчастіше вони страждають від гіпервідповідальності та синдрому рятівника, адже з дитинства були змушені брати на себе занадто багато відповідальності. Причому не лише за себе.

У дисфункційних сімʼях старші діти часто беруть відповідальність за молодших, а нерідко й за батьків (у психології це називається емоційна парентифікація).

Такі діти з дитинства звикли бути самостійними та відповідальними, а також рано засвоїли, що їх помічають лише коли вони корисні.

Звідси і синдром рятівника у дорослому віці: таким чином людина намагається закрити базові потреби у любові та увазі.

Звісно не у 100% людей з дисфункційних сімей будуть ці ознаки, але вони простежуються у багатьох: таке дитинство рідко коли не має наслідків у дорослому віці. І найпростіший спосіб розібратися з цими наслідками - звернутися до психотерапевта. Адже тільки переосмисливши цей досвід, можна позбутися від його впливу на життя.

#психотерапія