Про токсичну продуктивність Що якщо допустити, що людина яка кожну вільну хвилину старається зайняти чимось корисним, непродуктивна, а насправді просто немає дозволу на розслаблення? Сьогодні про так звану «токсичну продуктивність»Візьмемо за основу метафору акумулятора: якщо постійно користуватися телефоном (як на зарядці, так і без), то ми значно пришвидшимо знос акумулятора. Постійний активний режим акумулятора це про певну напругу, яку пристрій долає задля безперервної роботи.Для того аби постійно бути продуктивною людина також долає напругу.І рано чи пізно ця внутрішня напруга дає про себе знати:• Знижується рівень продуктивності: ми все частіше потребуємо швидкого підзаряду у вигляді цукру, дешевого дофаміну, алкоголю тощо.• Реакції на подразник стають повільнішими: ми хочемо бути продуктивнішими, а натомість на можливості та нові виклики реагуємо повільніше .• Погіршується якість роботи, адже в режимі напруги головне просто підтримувати хоч якусь, але роботу.Деколи більше не означає краще, а говорить про те що намагаючись охопити все, ми просто повільно втрачаємо здатність якісно контролювати те, що можемо. Тому я дуже рекомендую спробувати відійти від концепції токсичної продуктивності, а натомість подосліджувати власне відчуття балансу, яке дозволяє розвиватися у хорошому темпі, не перенапружуючи внутрішню батарейку.