Розповідь пошепки: Юлія Баткіліна | Тоді казали: “У нього, у неї, у них не було таланту.Здавалося на почат...

Тоді казали: “У нього, у неї, у них не було таланту.Здавалося на початку, знаєте, коли ми всі подаємо надії.А тоді виявилося, що ані крапельки. І тоді покотилося під укіс, ну а що ви думали”.Гашені марки стають дорожчими.Гашені люди – ой, та що з нього взяти, любі мої. Там подавались надії, а таланту не виявилось.Ми стояли напівколом у напівтемряві, юні придурки, сповнені своїх підліткових закоханостей, надій і забобонів. Якщо він відвернувся – то кохає, але соромиться, якщо він штовхається, ти йому подобаєшся, якщо він каже, що кохає, він щось замислив, якщо потерти сорочкою кам’яну кулю і закликати шару – сесія в кишені, але ми ще не знаємо, що таке сесія, хіба з анекдотів.Ми стояли і відчували крижаний холод оцього – у нього не виявилося таланту. Здавалося спочатку, а тоді ні – здалося.Скажіть, моєму хлопчикові варто писати?Скажіть, моїй дівчинці варто писати?Скажіть, чи треба продовжувати?Зізнайтеся собі, може, це просто не ваше?Можете не писати – не пишіть. Це ж так просто.Не малюйте. Не танцюйте. Не дихайте. Може, дихати – це просто не ваше.За межами кола, в якому ще не ясно, чи є у когось із нас талант – широкий світ, у який йдуть і зникають. Там, де ти не писатимеш, бо це просто не твоє. Там, де над тобою уже винесено вирок. Голос, який нашіптує тобі в найсумніші хвилини, не зникне. Просто тобі стане соромно відгукуватись. Ти ж, виявляється, не з талантом, а просто так. Руки свербітимуть, але відірви собі руки, зв’яжи уривком простирадла, уривком тексту, мотузкою з кропиви. І мимоволі хотілося зазирнути у ту прохолодну безодню - як там живуть чи вмирають?Запам’ятайте, головне - тяжка невсипима праця, а талант – це тільки один відсоток успіху, абсолютно незаслуженого, бо ти просто взяв дупою, а таланту у тебе немає, бо ти просто розкручена нікчема, а таланту у тебе немає, бо це взагалі не мистецтво, ти просто надто довбень, щоб це відчути, і нарешті бо ми всі знаємо, з ким ти спиш, навіть якщо ти не спиш із ним.Ви не будете нас засуджувати, якщо після всього цього ми трохи наллємо.