Я дуже люблю Кортні Лав. Вона така милашка і пройшла дуже складний шлях із самого дитинства.Що б про неї не казали і якою б руйнівною та емоційною матір’ю вона не була, я вважаю її ангелом, що занадто часто падав з небес.Кортні виросла серед хіпарів і ЛСД вона вперше спробувала у 5 років, і дав їй це її батько, а у школі її називали запісяною дівчинкою, бо її одяг ніхто не прав. Її не любили і не намагалися зрозуміти. Від неї відмовлялися батьки, а потім і інші люди. Вона змінила багато місць навчання та життя, ще до тінейджерства потрапляла в виправні колонії.І при цьому вона така girly girl, дуже начитана та змогла зберегти насичений інтелект після такої кількості хаосу та панку.Для мене вона справжня фея. Попі Брайт писала про неї«Вона у чорній класичній сукні, у чорних панчохах, у крутих туфлях на високих підборах із ремінцем. Її очі дивовижні, зелені, кольору морської хвилі, дуже великі й дуже ясні. Вона безперервно курить, але відмовляється від нашого косяка (“Я не можу курити траву”). Вона прониклива, дружелюбна і надзвичайно ясно висловлюється. Вона панує в кімнаті.»