Португалія: Як Салазар шантажував Кеннеді та перемігУ травні 1960 Лісабон вітав президента США Ейзенхауера. Лідер вільного світу не злякався “зашквару” та радісно ручкався з португальським диктатором Салазаром. Причина - американська база Lajes Field на Азорських островах. Через неї Португалії пробачили симпатії до нацистів і навіть взяли в НАТО як країну-засновницю. Салазар вважав, що так буде вічно і був на піку могутності.Але за рік все змінилося. Республіканці програли вибори й президентом США став демократ Джон Кеннеді. Нова адміністрація диктаторів не любила й порушення прав людини не вітала. Тому, коли в португальській колонії Ангола на початку 1961 почалася визвольна війна, США не стали допомагати.У Лісабоні вважали, що в усьому праві, там так і казали - Angola é nossa! (Ангола - наша!). Для Салазара Ангола була заморською територією, а не колонією, партизани - терористами, а їхні дії - терактами. Логіка в цьому була - борці за свободу з UPA (A União das Populações de Angola) декларували себе як марксистів, не приховували, що отримують допомогу від СРСР, не гребували різаниною як інструментом політичної боротьби. Португальці відповідали на терор своїми репресіями та заливали джунглі напалмом.Салазар розраховував все швидко придушити, слоганом нової колоніальної війни стало Para Angola, rapidamente e em força (В Анголу, швидко і з силою), але не врахував сили ЗМІ, які розповіли світу про злочини португальців в Анголі.15 березня 1961 на Салазара чекав шок - Радбез ООН голосував за резолюцію, що засуджувала колоніальну політику Португалії в Анголі та закликала до її деколонізації. США не лише не заблокували її, маючи право вето, а взагалі підтримали. Разом з СРСР.Рівно 65 років тому - 20 квітня 1961 - тепер вже Генеральна Асамблея ООН ухвалила Резолюцію 1603. Та офіційно визнала ситуацію в Анголі загрозою міжнародному миру, закликала до деколонізації та створила підкомітет для розслідування подій у Анголі. США знову її підтримали (Велика Британія утрималась, за резолюцію проголосували 73 країни, проти були лише Португалія та Південна Африка, де тоді правила біла меншість.Голосування 20 квітня стало шоком для Португалії, а Салазар розцінив його як ворожий акт та удар в спину. Фактично це був ляпас не лише від США, але й від всього світу.Щоб покарати Кеннеді, Салазар почав шантажувати США виселенням з Азорських островів. Угода про користування базою на Терсейрі закінчувалася в 1962 і Салазар відмовився укладати нову, якщо США не підтримають Португалію.Кеннеді відмовився. У червні 1961 на Радбезі ООН США пролобіювали більш жорстку резолюцію, яка прямо закликала Португалію припинити репресії в Анголі. Салазар пінився від люті. Він наказав розпочати антиамериканську кампанію пропаганди в Португалії, відмовився підписувати новий контракт щодо авіабази Лажеш, відмовився від зустрічі з Кеннеді. А головне - надіслав до Анголи ще більше військ.Американці у відповідь почали публічно таврувати португальський колоніалізм і налагоджувати зв’язки з ангольськими некомуністичними повстанцями. Невідомо, як розгорталися події, але Карибська криза довела, що США без бази на португальському острові не здатні захистити власні інтереси навіть на Кубі.Під страхом закінчення контракту оренди, яка спливала 31 грудня 1962, американці пішли на поступки. США припинили критикувати Салазара, стали утримуватися при голосуваннях в ООН, заморозили контакти з ангольськими повстанцями і навіть почали продавати Португалії свою нову зброю.Що було далі - добре відомо. Кеннеді вбили за кілька місяців у Далласі. Салазар переміг і продовжив колоніальну агонію на 10+ років. Ангола отримала незалежність лише після Революції гвоздик.На фото: Салазар вітає Ейзенхауера в Лісабоні в 1960, президент Кеннеді виступає в ООН (1961), табір підготовки повстанців UPA в Анголі, вони ж, але вже підготовлені, португальські військові в Анголі.Вікна ПВХ у Лісабоні 👈#russiaisaterroriststate 👉 Підпишіться☕️ Купити мені каву