Я дуже добре памʼятаю січень 2022 року. Це був один із найщасливіших періодів мого життя. Таке відчуття, що в цей період було стільки життя. Я починав потроху оговтуватись після смертей свого батька і Майстра, дякуючи року в терапії і тим, хто тоді залишився зі мною, я репетирував свою дипломну виставу в Театрі 19 з прекрасними акторами – це була б дуже гара вистава (кажу вам з усією притаманною мені критичністю до себе, особливо в тому періоді), в мене було багато зустрічей, багато класних подій, перспектива нових стосунків… Тоді було відчуття, ніби все якось почало складатися. Я такий щасливий був. От якась магія ніби була в повітрі. Знаєте, що це був за період? Це був період, коли я вів щоденник вдячності. І я дійсно не знаю, чи це дійсно був такий період (мабуть, так), чи то просто я підсилював кожен день усе, що відбувалося, кожен день відзначав свої успіхи, радів маленьким крокам, маленьким перемогам, помічав прекрасні речі довкола, помічав моменти, які мене радували, я дякував і збільшував вдячність в собі, тим самим, збільшував кількість магії навколо.На новий рік 31 грудня 2021 року я подарував собі свій перший щоденник вдячності. Саме з нього почалося моє глибше знайомство з тим, що робить Алла Клименко. Це було вже після перегляду Happy Morning Show і безкоштовних вебінарів, але ще до Happy Flow, який я починав проходити в квітні 2022 року, живучи в бомбосховищі в харківському метро і закінчував у Львові. Ще до свого першого Dream Year Book, який мені подарували Upgrade у січні 2022 через поліграфічний одрук. Це була окрема історія, бо я дуже хотів собі і щоденник вдячності, і дрімбук, але міг дозволити тільки щось одне. Ну і ще знаючи себе, я не вірив, що зможу заповнювати і те, і те – тоді обидва бука лежатимуть на полиці порожніми. Але Всесвіт вирішив інакше: в щоденнику вдячності виявилась проблема з палітуркою. Я вирішив написати в підтримку Upgrade, бо переживав, що це я вже щось зробив не так і почав шкодувати про це. Вони кажуть: «Це поліграфічний брак. Вибачте, будь ласка, ми вам подаруємо щоденник». Я питаю: «Будь-який?». Мені кажуть: «Будь-який». Так в мене таки зʼявився мій перший Dreambook, який я заповнював в січні 2022 року – підвів підсумки 2021, заповнив розділ про себе і поставив цілі на щасливий 2022 рік. Ну а далі – війна.В грудні 2021 року щоденник вдячності був для мене дорогим подарунком. Не те, що я міг легко собі дозволити. Тим ціннішим він тоді був для мене. Починаючи з 1 січня 2022 і до 23 лютого 2022 року включно я вів щоденник вдячності. Кожен день. Без виключень. Навіть тоді, коли хворів ковідом. Тоді на 2022 рік був запланований вихід 4 дропів щоденників вдячності, які мали між собою трохи відрізнятись. І тому в мене тоді була ідея: якщо куплю всі 4 дропи і буду писати щоденник вдячності щодня, прописуючи свої успіхи, вдячності, то по суті створю своєрідний архів всього року. Там буде кожен день мого 2022 року, і потім я зможу перечитувати його і через роки згадувати кожен день свого 2022 року у деталях. Так я і робив.. до 23 лютого – останній мій запис в тому щоденнику вдячності, який залишився в Харкові. Другий дроп я тоді встиг замовити – він знайшов мене вже у Львові, і тому я взяв його з собою до Берліну. Він лежав незаповненим у мене в кімнаті весь цей час. Весь 2022 рік, весь 2023, весь 2024 і 2025. На Dream Year 2025 я навіть виграв ще один щоденник вдячності, який приїхав до мене – і незаповнених щоденників вдячності в мене стало 2. Тоді я ще подумав: «все, тепер у мене аж 2 щоденника вдячності, буду заповнювати і не переживати, що робитиму, коли він закінчиться». В один із місяців я навіть прописав собі як звичку «заповнювати щоденник вдячності», але так і не почав його вести. Що ж відбулось зараз?На новий рік 2026 я побачив у себе в інстаграмі архівну сторіз – фотографію того самого старого щоденника вдячності. Якимось чином це відклалось в мене в голові і вже вночі з 1 на 2 січня я дивлюсь фільм і тут в мене зʼявляється в голові думка: «почни вести щоденник вдячності».