Don Broco — Nightmare Tripping (2026)

Здається, про новий альбом Bron Doco написали вже абсолютно всі, і тільки я один продовжую «ганяти мертвого коня». Але, між іншим, це один із моїх фаворитів року і поки що найсильніший претендент на першу сходинку особистого топу. Я прогнав цей реліз на репіті безліч разів, отримуючи виняткову насолоду, тож у цій рецензії просто зафіксую свої щирі враження.Cellophane

Стрімкий і рвучкий риф на старті миттєво задає бадьору атмосферу — хочеться танцювати й кайфувати. Окремий респект за «тягучі» бек-вокали та хукові приспіви. Найкраще тут: гострі рифи, що вистрілюють, наче з пістолета, офігезний вокал і середина треку, з якої проростає потужний брейкдаун. Саме так Don Broco досягають своєї кульмінації.Disappear

Починається як мінімалістична поп-замальовка, що одразу задає танцювальний ритм. Біг на довгій дистанції, але з метою, яка не несе мету. Трек звучить як дуже міцний поп-хіт, який за мить ефектно перевтілюється в модерн-рок. «Що забагато, то не здорово» — як каже мій любий друг Серьога, але це не про них: Броко майстерно жонглюють стилями, від поп-музики до металу. Акустичні вкраплення босанови тут максимально в тему — вони додають легкості та чарівності.Висновок: ідеальний стадіонний гімн.Somersaults

Прівєт, Amazing Things!

🤓

Цей номер більш меланхолійний, він пропонує трохи видихнути й розслабитися. Вокальні акценти розставлені настільки круто, що мимоволі захоплюєшся талантом цих хлопців. Басист пише по-справжньому «сексі» рифи. Структура пісні красиво окреслена, з м'якшими кутами, але при цьому звучить дуже вразливо і майже з вайбом Full Metal Jacket.Nightmare Tripping (feat. Nickelback)

Юхуу, нас вітають металкор, альтернативний рок і... Діма Монатік! Якщо це не головний хіт платівки, то я не знаю, що тоді хіт. Nickelback вриваються з ноги — нарешті наша еліта слухатиме Чеда Крюгера! Дивовижна пісня з купою ідей та зміною структур. Приспів Крюгера та інші вокальні партії засідають у голові «вушним черв’ячком» з першого разу. І так, тут найтягучіше соло, яке я чув цього року. А друге соло — взагалі моє улюблене.Ghost in the Night

Трек пропонує перевести подих. Я прямо уявляю, як ми з друзями сідаємо в тачку, наспівуємо ці рядки, махаємо руками, як на справжньому концерті, і просто кайфуємо... аж до першої зупинки ТЦКшниками.The Believers

Не дарма всі так поважають Сема Картера. Чесний і порядний чоловік, що тут скажеш. Ми нарешті почули фірмове bleah! Це найважчий трек, який ідеально розкривається саме в контексті альбому, додаючи нових відтінків і зшиваючи картину платівки густими фарбами.Euphoria

Це дійсно ейфорія.

🤩 Яка ж тягова хрінь! От чому вони такі?? От що Don Broco вміють найкраще — так це штампувати хіти, які в’їдаються в пам’ять. Це їхня безумовна суперсила. Ще один бойовик для концертів, де натовп у захваті ревітиме: «Ейфооооооооорііііііііія...». У мене він асоціюється з довоєнними часами, вечірками й неоновими кварталами Нової Праги, де я часто проводив час. Для мене це звуки безтурботності та щирої радості від життя.Pacify Me

Це подарунок для тих, хто фанатіє від конкретного звуку з попереднього альбому. Мені він зайшов трохи менше за інших, але це все одно веселий і приємно «придуркуватий» трек.Підсумок:Nightmare Tripping — один із тих рідкісних альбомів, де мені подобається майже кожна пісня. Якщо попередній Amazing Things можна було описати як «хаос пришелепуватого безумства» на стику хіп-хопу та металу, то нова робота — серйозніша. Тут і теми глибше розкриваються і є темні відтінки в ліриці, а абсурдного лору з відсилками до поп-культури поменшало. Тут основний акцент на гітарному звучанні, навколо якого розбудовуються різні поп-стилі. Альбом від цього тільки виграв: сексуальності та бенгерів у ньому стільки, що не там Didko Music той секс шукає🙃Висновок №1: мінусів не виявлено. Висновок №2: переваг так багато, що від цих бенгерів потім важко відійти.
Дата релізу: 27.03.2026☺️🎵 Улюблені: Cellophane, Nightmare Tripping (feat. Nickelback), Swimming Pool... і мені дуже важко улюблений трек. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️🏆🎧https://donbroco.ffm.to/