Два роки невідомості. Два роки, в яких кожен дзвінок міг стати дивом…💔«Я так довго його шукала, тепер не знаю, як маю пройти це все. Але знайшла. Руслан повертається додому», — каже рідна сестра.І в цих словах — уся війна, з її її жорстокістю. Світ продовжує рахувати втрати, а в цю мить траурний кортеж прямує в Долиняни.🕯🙏15 лютого 2023 року наш земляк Руслан Сапіга став у стрій. Спершу — протиповітряна оборона на Київщині у складі 115-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Потім — такий важкий Покровський напрямок.12 квітня 2024 року старший солдат Руслан Сапіга вийшов на бойове завдання в районі Очеретиного Покровського району. Тепер це місце береже у пам’яті його останні хвилини життя. 💔І тільки через два роки пошуків, болю, надії та безсонних ночей, захисник повертається на рідну Рогатинщину.⌚️🔷Траурний кортеж із тілом військового прибуде на центральну площу нашого міста орієнтовно об 12:00 год. Тут відбудеться панахида і прощання.Все, що ми можемо зробити для воїна та його рідних людей сьогодні – гідно зустріти і спільною молитвою провести Героя в останню дорогу.🧎‍♂️‍➡️🧎‍♀️‍➡️Станьмо живим коридором на вулицях міста й сіл. Схилімо голови перед пам’яттю військового, тому що перед нами — ціна нашого ранку, нашого дому, нашого стяга.Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям і бойовим побратимам Руслана Сапіги.🙏🇺🇦Вічна пам’ять і слава Українському Воїну.🇺🇦Герої не зникають без сліду. Вони повертаються додому — у сльозах людей, у молитві, у пам’яті, яка сильніша за смерть.