Свято Богині Долі. 24 листопада.До́ля — в українські міфології цей термін уособлював щасливий життєвий шлях, вдачу. Вважалося, що Доля була даром Богів, силою, даниною людині для подолання життєвих труднощів. Доля з'являлася у момент народження і супроводжувала людину до смерті, у великій мірі впливаючи на її життя та особистість. Доля дається людині передусім матір'ю, батьком, вона обумовлена Родом, пращурами і визначається рожаницями. В українських міфологічних та фольклорних текстах поряд з доброю Долею як персоніфікацією щастя виступають ще зла (нещасна, лиха) доля - недоля, лихо, судома, нещастя, біда, нужда, злидні — як втілення поганої долі.Повір'я про Долю пов'язані передусім з осмисленням індивідуальної (особистої, власної) долі як участі, певних переваг, благ, щастя, котрим згори Богами наділяється людина при народженні, і котре кожному наче видається з спільного, належного всьому соціуму, обсягу щастя.При зустрічі, наші пращури уявляли її у вигляді красивої дівчини-ткалі, котра плете золоту нитку людської долі. Богиня, яка визначає призначення людини, тому при народженні наділяє немовлят усіма чеснотами, пророкує їм майбутнє. Богиня доброї долі; уявляється в образі вродливої молодої жінки, яка пряде міцну рівну золоту нитку людської долі. Символами Долі є веретено, прясельце, клубок ниток.Доля уявляється двійником людини. Є різні способи побачити Долю. В цю ніч з шматком полотна чи якоюсь річчу, треба піти в поле і запитати: «Де моя доля?». Почувши відповідь, треба йти туди, куди сказано. Цю річ (наприклад, шматок полотна), треба берегти, оскільки саме вона є джерелом щастя в будинку. В інших випадках необхі вийти на вулицю — першою, хто зустрінеться людині, буде її доля. Якщо він у ошатному багатому одязі — це щаслива Доля, якщо у лахмітті — нещаслива. Українці вважали, що побачити свою Долю можна тільки двічі в житті — відразу після народження і за кілька хвилин перед смертюВважається, що Богиню Долю завжди треба умилостивлювати принесенням їй подарунків. Дослівно доля означає «частина, частка». Ім’я Доля має українське походження близьке до «карма», або означає сам процес дії від «судити, присуджувати» (виносити вирок, давати частку). Віра у вічне життя душі сформувала уявлення про Долю, як про Богиню, яка вершить суд над душею в інших світах. За заслугами людини в минулому житті, вона відповідно дає добру чи злу долю в майбутньому її перевтіленні.Богині Долі приносять пожертви у вигляді каші – символу родючості. Наприклад, в Україні на свято Долі (24 листопада) дівчата готують горщик каші й виносять на вулицю зі словами: "Доле, йди до нас кашу їсти!" Ціле (неподрібнене) зерно обрядової каші вказує на те, що цей вечорничний обряд, який дожив до наших днів, походить з давньої "рожаничної трапези".Богиня доброї долі уявляється в образі вродливої молодої жінки, яка міцно і рівно пряде золоту нитку людської долі. Доля-Стріча має ще ім’я Ясна, яка пряде нитку життя. Вона згадується у Велесовій книзі, як Богиня, присутня при народженні Дажбожих онуків: "вже Ясна тче йому" (дошка 16). Тож шановні друзі, однодумці, Рідновіри вітаю Вас з великим святом богині Долі! Слава нашим Рідним Богам !