Останній пункт особливо важливий. Не всі труднощі можна розв’язати індивідуальною дисципліною. Якщо жінка постійно перевантажена й не має можливості відпочити, їй може бути потрібен не новий план самодопомоги, а перерозподіл обов’язків, допомога близьких або професійна підтримка (я поруч🫶).

6. Як почати формувати звичку турботи про себе?

Я пропоную почати не з великого плану змін, а з однієї невеликої дії.

Крок 1. Визначте, чого вам зараз бракує.
Не того, що, на вашу думку, має бути в житті хорошої мами, а того, чого потребуєте саме ви. Можливо, це сон, тиша, рух, спілкування, час наодинці, емоційна підтримка або можливість не приймати рішень хоча б кілька хвилин.

Крок 2. Оберіть конкретну дію.
Замість "я хочу більше дбати про себе" сформулюйте щось зрозуміле й реалістичне:
👉 після обіду я на кілька хвилин відкладаю телефон і прислухаюся до свого стану;
👉 перед тим як погодитися на нове завдання, перевіряю, чи маю на нього сили й час;
👉 після складної розмови роблю коротку паузу, перш ніж переходити до наступної справи;
👉 увечері запитую себе, що сьогодні допомогло мені відновитися, а чого мені бракувало.

Крок 3. Прив’яжіть дію до знайомої ситуації.
Наприклад: "Коли вкладаю дитину спати, я запитую себе, як почуваюся і що мені потрібно". Важливо, щоб обрана ситуація справді була доступною у вашому житті. Якщо вечір найскладніший час, краще знайти інший сигнал.

Крок 4. Передбачте мінімальний варіант.
Якщо планували 20 хвилин спокою, але маєте лише дві, не обов’язково відмовлятися від усього задуму. Можна зробити коротку паузу, якщо це допомагає в конкретній ситуації. Але пам’ятайте, що коротка пауза не завжди компенсує нестачу сну чи тривале перевантаження. Іноді потреба в турботі вимагає значно більших змін.

Крок 5. Спостерігайте, а не оцінюйте себе.
Наприкінці дня можна поставити собі три запитання:
❓

Що сьогодні допомогло мені помітити власні потреби?
❓

Що завадило подбати про себе?
❓

Що я можу зробити трохи інакше завтра?

Не потрібно щодня ставити собі оцінку. Завдання - краще зрозуміти себе й поступово знаходити способи підтримки, які справді працюють.

Ми часто думаємо про турботу про себе як про щось, на що потрібно знайти час після всіх інших справ. Але, можливо, варто почати з іншого запитання: як навчитися не виключати себе з переліку людей, про яких ми дбаємо?

Звичка допомагає повертатися до певної дії. Навичка допомагає краще розуміти власний стан і обирати відповідний спосіб підтримки. А доброзичливе ставлення до себе дає змогу продовжувати цей шлях без постійного самозвинувачення.

Турбота про себе не обов’язково починається з великої зміни. Іноді вона починається з того, що ви помічаєте втому раніше, ніж зазвичай. Не погоджуєтеся автоматично на ще одну справу. Просите про допомогу. Дозволяєте собі відпочити без необхідності спочатку все завершити.

І поступово такі моменти можуть складатися в новий спосіб життя - не ідеальний і не завжди послідовний, але уважніший до вас.

Для мене моя робота з мамами саме про це. Не про те, як навчити жінку встигати ще більше, а про те, як допомогти їй повертати увагу до себе, помічати власні потреби й знаходити реальні способи турботи про себе в тому житті, яке вона має сьогодні. Бо турбота про себе це не нагорода за добре виконані справи. Це частина життя, у якому важливі не лише ті, про кого ми дбаємо, а й ми самі❤️❤️❤️

Вибачайте за лонгрід, але натхнення та муза вони такі🙈

Альона Попова [Ресурсна Мама]