На фоні не надто сприятливих прогнозів погоди на січень 2026 року, в інформаційному просторі починають з'являтися тези від влади про імовірність підвищення цін на електроенергію та необхідність збільшення вартості комунальних послуг. Водночас комуналку і далі продовжують нараховувати "по повній" – попри відсутність світла, перманентні проблеми з опаленням та водою. Показово, що згідно останніх соціологічних опитувань, а також статистичних даних, кількість українців, не здатних оплачувати комунальні послуги, невпинно зростає. Для багатьох це питання елементарного виживання. Як на це реагує Уряд та влада в цілому? По великому рахунку – ніяк. Замість реальної допомоги, у тому числі адресної, ми бачимо махровий популіз – «Вовину тисячу», «Три тисячі кілометри у нікуди» тощо. І це в умовах величезного дефіциту Державного бюджету, проблем із зовнішнім фінансуванням тощо. У той же час діяти треба було по-іншому – адресно. А саме запровадити до кінця опалювального сезону мораторій на нарахування плати за комунальні послуги для споживачів, які найбільше страждають від обстрілів та блекаутів. Мова йде передусім про жителів Чернігівщини, Запоріжжя, Полтавщини, Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Донеччини. Плюс — всіх малозабезпечених українців з інших регіонів, у яких середньомісячний дохід домогосподарства не перевищує двох мінімальних зарплат. До речі, відповідний законопроєкт №14222 за авторства команди Дмитра Разумкова вже зареєстровано у парламенті. Що важливо, він пропонує реальну компенсацію за мораторій – за рахунок коштів, передбачених на «Вовину тисячу» та «Національний кешбек», які ніяк не підтримають людей. А також — завдяки скороченню видатків на ремонт доріг, утримання Офісу президента, апаратів Мін’юсту та Міненерго. Як на мене, правильна ідея, яка не про популізм, а реальність. Але чи зрозуміє це влада? Хоча перш за все питання до парламенту – ніхто не забороняє розглянути це питання та винести позитивне рішення.