Все ж у наш буремний час є місце і для приємних новин – про соціально відповідальний бізнес та допомогу нашим воїнам. Днями, у Міжнародний день чаю, компанія «Мономах» ще раз нагадала про їхній проект, який діє з початку повномасштабної війни – «Зігрій героїв». В його рамках вже передано понад 100 мільйонів порцій чаю військовим і тим, хто потребує підтримки. І не забуваємо також про маскувальні сітки, які регулярно вирушають на фронт. Однак це не тільки про допомогу як таку. Це також про соціальну відповідальність, економічну стійкість та майбутнє повоєнне відновлення країни. Український бізнес від початку повномасштабної війни зміг адаптуватися до умов війни, зберіг операційну спроможність, переформатував частину ресурсів на підтримку оборони країни. Тому історії про понад 100 млн порцій чаю це не лише про благодійність, але й про стабільність виробничих і логістичних процесів, фокус на власному продукті та внутрішньому ринку. Також часто передача продукції замість грошових дотацій має мультиплікаційний ефект, адже компанія завантажує виробництво, зберігає робочі місця, підтримує постачальників і паралельно закриває соціальні та оборонні потреби. Саме на цьому й ґрунтується економіка воєнного часу. Головне, не заважати, адже з економічної точки зору негрошова допомога у вигляді продукції часто є ефективнішою за прямі донати, оскільки зменшує трансакційні витрати, ризики нецільового використання та прискорює доставку до кінцевого отримувача.Нарешті, не менш важливим є й те, що досвід компаній на кшталт «Мономах» може бути використаний у післявоєнній економічній політиці – як приклад поєднання ринкової діяльності, соціальної відповідальності та національних інтересів. На шляху до ЄС це нам точно знадобиться.