я нікому не дозволяю зіпсувати моє життя.ні зетнікам, ні вестернам, ні вишиватникам.ніхто з них не має справжньої влади наді мною.мій прадід втік з нацистського полону в ніч перед розстрілом, мій дід мріяв подорожувати світом і вирвався з СРСР у Нігерію, мій батько все життя віддав військовій справі і лише в 50 років, після десятиліть принизливого ставлення з боку системи, виявився потрібним — отримав звання героя Сум, двічі вивівши підрозділи з оточення.мій шлях — сукупність моїх виборів. усе, що я отримаю, — наслідок моїх виборів.як і кожному, мені страшно не витримати удар, але витрачати життя на страх в очікуванні удару — ще страшніше.мені ніхто не винен. я також. світ не злий і не добрий до мене.я прийшов сюди радіти кожному дню, насолоджуватись різноманіттям, робити відкриття, ділитися відкриттями, сміятись і плакати, підтримувати і допомагати, рятувати, заспокоювати, вибачати.я відмовляюсь ненавидіти, мститись, повчати, плювати жовчю в своїх глядачів, накручувати і накручуватись, зациклюватись на злі.саме цей підхід відкриває для мене можливість створювати навіть в таких екстремальних ситуаціях, як стендап у бомбосховищі або конфлікт з глядачами у Львові.люблю, обіймаю, вимовляю слова підтримки кожному своєму глядачу і глядачці, кому це потрібно.немає таких випробувань які б людина не могла пройти з друзями і в любові. все пройдемо 🫂