Я три дні нічого не читала, бо все, шо я робила — це нервувала або відходила від нервів, бо шо? Бо я модерувала подію зі Schmalgauzen. ЗІ ШМАЛЬГАУЗЕН, прости господи🙂😩😦😋Дорогі видавництва, звіть мене тепер модерувать все, шо завгодно, бо, чесне слово, мені вже нічо в цій жізні не страшно😁Взагалі вийшло все дуже випадково й за дуже сумних обставин (маю на увазі модерація зустрічі мною), яким я зовсім не рада, але досвід, звичайно, незабутній. Поспілкуватись із гуртом, який неймовірно обожнюєш, дізнатись про них якусь нову інфу, послухати історії з концертів та турів, почути подяки від них та від присутніх за модерацію — це просто неймовірно цінні спогади, які точно залишаться зі мною на все життя. Я вже два роки активно слухаю їх музику й спостерігаю за гуртом, і вкотре переконатись, що окрім неймовірною музики це дуже класні, щирі люди з крутою позицією і цінностями було дуже приємно🥰Повертаюсь у бложик і читацьку рутину, бо, чесно скажу, дуже скучила й хочеться трошки видихнути та зарядити батарейку соціалізації, яка в мене не те шо розряджена, вона, здається, пішла в мінус. А ви тут як? Підсумки травня принести чи вже ну його?