Робочий рік був важкий. Я хотіла б написати, що «сповнений досвіду», але за цей досвід мені довелося платити цілком реальними гривнями, тож вдячність моя не надто щира.Я приймала неправильні управлінські рішення. Якщо коротко, сильно лажала. Десь більше, десь менше. Спостерігала, як принципові рішення йдуть мені в мінус на балансі рахунку. Потрапляла в дурні ситуації, які вибивали з рівноваги. Наприклад, нас вписали в грантову заявку без нашого підтвердження і це мало дуже неприємне продовження. Побачила, що все ще крихка. Загадала собі бути менш принциповою і менш крихкою. З іншого боку, за рік було стільки відмов і мовчання у відповідь на заявки та листи, що це майже перестало ранити. Здається, для традиції я один раз поплакала, але вже не пам’ятаю, через що.Озираючись назад, розумію, що вдалося вивести проєкт із такого польоту на дно, що можна собою пишатися. Щоправда, десь у процесі виходу з кризи нам так поламали сайт, що хотілося просто сісти й дивитися в стіну. Одне зі слів року — виснаження. І водночас дивовижно, що наприкінці року в мене є певний баланс, плани, очікування, хороші тексти, хороші домовленості з авторками, віра в людей, наснага знову заповнювати анкети й форми та чітке розуміння, що все одно все піде не за планом. Тут мала б бути реклама мого курсу з дихальних практик, але ні.Цього року було багато дивовижних співпраць та важливих проєктів. Я зустрічала прекрасних колег, відчувала їхню підтримку і сама намагалася підтримувати чужі проєкти, книги, тексти й інші починання. Була тим самим плечем та мала таке поруч. Вела класні книжкові клуби у своєму просторі й онлайн. Нарощувала спільноту, навіть тоді, коли майже не мала на це ресурсу.Читала рукописи, писала передмови й відгуки, готую серію жіночого нонфікшну, принаймні першу книгу для нового видавництва. І стала тією самою людиною, яка пише в особисті: «а чи не хотіли б ви написати книгу?».Було багато книжкових подій, Я була на сцені трьох книжкових фестивалів (і нарешті КА). Багато говорила про книжки й запустила подкаст про них (він повернеться наступного року). Проводила лекції, робочі групи, зустрічі зі студентами, вчила практиканток.Я була у відпустці, хай й пару днів, влітку й восени, брала великі вихідні, щоб поїхати на фестиваль поезії та отримала від цього задоволення. Наприкінці року відпустила команду й себе відпочивати до 5 січня.У наступному році хочеться повернутися до текстів і великих форм, продовжувати говорити про книжки й робити найкраще жіноче медіа. Мати бюджети та ресурси. Підтримати нас можна підпискою від 100 гривень.тут https://divoche.media/support/Дякую.