23 травня - День Героїв України... Його народила не урочистість, а боротьба, його вистраждали покоління українців, які понад усе хотіли бачити свою землю вільною, які мали відвагу говорити про незалежність тоді, коли за це платять життям. Сьогодні воно звучить набатом по всій Україні! Бо тепер це не тільки сторінки історії - це наше сьогодення! Це - епоха Героїв!1550-й день великої vійни!4476-й день vійни за право бути собою! І кожен із цих днів написаний чиєюсь кров’ю, чиїмось чеканням, чиєюсь молитвою. Україна тримається не на камені й сталі - вона тримається на людях. Сьогодні ми схиляємо голови перед славними синами й доньками землі нашої, які своєю жертвою освятили шлях наступних поколінь. Перед тими, хто більше не обійме рідних, не почує весну, не побачить ранку над землею. Їхні імена не стираються часом, вони проростають у наших серцях глибокою вдячністю і пам'яттю. І водночас сьогодні день великої вдячності!Тим, хто стоїть, тим, хто боронить, тим, хто тримає небо над українськими містами, тим, хто втомлений, але незламний. Тим, хто щодня вибирає Україну! Ви стали нашою силою у час, коли світ хитнувся, ви навчили нас по іншому дивитися на прапор, на гімн, на слово “додому”. Ви нагадали, що свобода не дається назавжди. Її потрібно берегти, бо ціна її - невимірно висока.Сьогодні Україна плаче й дякує одночасно.Плаче за своїми Героями!Дякує своїм Героям! І поки жива ця пам’ять, поки живе ця вдячність, доти житиме наш народ.Вічна слава полеглим!Честь і шана живим!