Українська жінка різна і багатогранна - вона може втомитися та не дозволяє собі зламатися, може розгубитися та не втрачає гідності, і в ній дивним чином уживаються ніжність і твердість, сміх і тиша, буденність і висота духу.    Вона пам’ятає, що благословенна бути Берегинею, і водночас уміє тримати стрій.       Дякуємо Жінкам і Дівчатам, які стали до лав Збройних Сил України, які змінили сукні на форму, а прикраси на шеврони, бо у ваших долонях тепло дому і сила зброї, у ваших очах світиться любов до життя і спокійна рішучість боронити його.     Ми схиляємо голови перед тими, хто не повернувся, перед жінками, що віддали своє завтра, щоб у дітей було сьогодні. Наш сум світлий та наповнений вдячністю, а пам’ять про вас проростатиме квітами там, де колись гриміло залізо.   Українська жінка не лише героїчна, вона закохана і мріє, вона хоче весни і теплих рук, вона сміється навіть у важкі дні, бо знає, що сміх це теж зброя світла, вона тримає небо на плечах і вміє притулитися до рідного серця.    Нехай якнайшвидше зійде синьо-жовтий світанок, нехай у кожному домі буде світло, нехай всі рідні повернуться додому живі та здорові!      Любімо жінок за світло, яке вони несуть, і дякуймо їм сьогодні так, щоб ця вдячність тривала довше за будь-яку дату.