Зараз, у важкі часи, які переживають українці, ми гостро відчуваємо дефіцит гарних новин. Тож саме в День Святого Миколая хочемо розповісти добру історію про здійснення багатьох дитячих мрій та один проєкт «Станьмо ближчими», який ці мрії втілює у життя.Більше 10 років тому Організація молоді Атомпрофспілки започаткувала традицію обмінюватись подарунками між учасниками акції «Станьмо ближчими». Активно до цієї ідеї долучалися і молоді фахівці Запорізької АЕС. Ця акція завжди зберігала певну таємничість, оскільки учасники ніколи не знали, від кого отримають подарунок. Тож посилки з подарунками жваво курсували всією Україною й дарували гарний настрій перед святами великій кількості людей. Та повномасштабна війна внесла величезні корективи в наші життя. Змінила і саму акцію. Організація молоді Атомпрофспілки в першу чергу зосередила свою увагу на дітях, які потребують особливої підтримки. Так, минулого року «Станьмо ближчими» здійснювали бажання діточок з інвалідністю. Цього разу вирішили підтримати понад 30 дітей цивільних полонених, зниклих безвісти за особливих обставин та загиблих військових, які є мешканцями Енергодара.Втілюють у реальність дитячі бажання не лише працівники галузі, а й благодійники, яких вони знаходять та долучають до проєкту: представники бізнесу, інших сфер, волонтери тощо. Будь хто може стати «Святим Миколаєм» для однієї конретної дитини. Долучився до доброї акції і колектив Центру «Енергодар це Україна».Нам дістався лист 16-річного Тимофія Трачука, сина цивільного полоненого енергодарця - водія транспортного цеху Запорізької АЕС Вадима Трачука, якого за сфабрикованими статтями окупанти засудили до 25 років позбавлення волі. Що пише хлопець в листі, ви можете побачити самі. А мрія його – електросамокат, була здійснена. Підліток отримав свій подарунок напередодні свята в нашому хабі, куди ми запросили родину. А от мрію його молодшої сестрички Валерії втілив Віталій Копиш – менеджер освітніх програм, голова ГО «Інститут громадянської освіти та праці», а нині – військовослужбовець Національної гвардії України. Тож, бачимо, що цей проєкт має широку географію, але не має жодних кордонів у бажанні підтримати тих, хто дуже цього потребує. І що добро може бути рукотворним.