😉 "Intermezzo", театр Франка - за новелами М. Коцюбинського, реж. Вероніка Літкевич
#театральне

😉 От здавалося б, де Коцюбинський, а де космонавти і танцюльки під репчик, але у цій виставі воно якось спрацьовує. "Інтермецо

" поєднує однойменну новелу з ще трьома ("Сон", "Цвіт яблуні" та "Що записано в книгу життя"), розкриваючи їх як історію втомленого, зболеного оповідача-письменника, який спершу спостерігає за людським горем, а потім трішки мацає траву та знову підноситься духом, you know the drill 🤭

😉 І я цією виставою дуже приємно вражена. Цікава візуальна сторона, на позір доволі мінімалістична, але ефектна - тут тобі і ретро-футуризм, і класичні етно-елементи, і типове міщанство початку ХХ століття, безшовно вписані у той самий сірий, кутастий простір, який постійно трансформується завдяки дрібці антуражу, світлу та відеоряду.

😉 Дуже багато цікавих маленьких знахідок, як пробірки зі звуками, касети зі спогадами, ті ж самі валізки з травою (не тією) (геніально, я в любові), які запам'ятовуються і відчуваються оригінальними. Та й сам образ космонавта, обраний для оповідача, який то німо спостерігає, то щось запитує у своїх героїв, мандруючи між оповідями як між планетами - це також розкішно, ще й обгрунтовано текстом, абсолютно прекрасне осучаснення.

😉 Павло Шпегун у ролі оповідача дуже хороший, але господи, як же мене вразила Дана Гоцуляк у ролі бабці, я не впізнала акторку, доки вона не вийшла на поклон. Взагалі, перша новела (про стару, яка попросила сина кудись її вивезти, щоб померти) мене емоційно розтрощила так, що я ледь не плакала, і тональний дисонанс із наступною (про мужчинчика з кризою середнього віку, якому стала нудна дружина, що повністю забезпечує йому побут, тож він мріє про прекрасну незнайомку) вражаючий, і мені в ній побачилося дуже багато самоіронії.

😉 Трішки змазалися відчуття під кінець через перші дзвіночки мігрені (якщо ви чутливі до гучних різких звуків, гулу та свисту - до речі, тут обережно), але загалом дуже позитивне враження, дійсно недооцінена вистава. Навіть пожалкувала, що нормально не читала Коцюбинського зі школи - може, варто надолужити у свідомому віці?