З юності я люблю лазити по закинутих місцях. Маю чіткий спогад зі зйомки десятирічної давності, як ми з подругою перелазили через високий бетонний паркан старого заводу Хімсільмаш. Треба було пересуватись так, щоб тебе ніхто не бачив і не чув. На території були охоронці і собаки, але до нас ніхто так і не дійшов. Ми зробили кілька кадрів, облазили частину заводу, де нікого не було і перелізли назад) Тоді було багато адреналіну і якесь особливе бажання потрапити в закрите місце. За весь час фото практики мені вдалось познімати на багатьох різних заброшках, колись я там проводила деякі комерційні зйомки) Багато з цих місць уже не існує. Лишились тільки фото.Такі закинуті місця для мене завжди були особливими, бо через них потрапляєш у атмосферу минулого. Ці фото я зробила в трьох різних місцях, вони вразили своєю архітектурою і тим, що її ніхто не намагається якось вберегти. Планую в подальшому відвідати більше подібних місць і спробую провести в деяких зйомки. Так шо можете побажати удачі)