Продовжую розмову про доступ до правосуддя в Україні. Цього разу — про виконання судових рішень. Людина може довести свою правоту, пройти всі інстанції, а потім роками чекати на присуджені кошти чи поновлення на роботі. Конституційна гарантія судового захисту за таких обставин залишається для неї лише обіцянкою.
Брак грошей у бюджеті — звичне пояснення держави. Але як пояснити невиконання рішень, за якими потрібно видати документ, надати інформацію чи належно розглянути заяву? Тут потрібні цілком конкретні дії посадовців. Натомість людина отримує чергові відписки, а виконавче провадження можуть закінчити, так і не домігшись виконання рішення. Вважаю таку ситуацію неприпустимою.
Держава вимагає від громадян дотримання закону. Отже, сама зобов’язана виконувати рішення, ухвалені іменем України! За їх свідоме ігнорування має відповідати конкретний посадовець. А судовий контроль має спрацьовувати вчасно, без необхідності для людини знову наймати адвоката й починати чергову боротьбу.
У новому блозі пояснюю, які зміни потрібні в системі виконання судових рішень і як діяти вже сьогодні, якщо виконавець бездіє.
Читайте на «Українській правді»