Дуже дивно, що це взагалі потрібно описувати, але добре.Про Курську операцію.Нагадаю, що війна ведеться не за села на Донеччині. І не за села на Курщині. Це тактичний рівень, а є стратегічний.Російська стратегія ще два тижні тому спиралася на просту схему:1. Захопити якнайбільше.2. Створити в українців та в Заходу враження, що українці не здатні чинити опір.3. "Милостиво погодитися" на запропонований через Китай "мирний план" зафіксувати перемир'я по лінії розмежування. Вдвічі легше, якщо до влади в ключових західних країнах прийдуть більш лояльні.4. Досягти зняття санкцій та відновити армію.5. Продовжити з новими силами.Так от, з входом українських військ на Курщину цей глобальний план пішов по... похилій площині.Було доведено, що:1. Росія вразлива. Її розмови про "червоні лінії", за якими піде ядерний удар - блеф. Отримавши по морді, Кремль впадає в прострацію і робить вигляд, що нічого не сталося.2. Росія не здатна захищати власну територію. Вона вкинула все, що є, у повільний наступ на Донбасі та невдалий на Харківщині.3. Україна здатна чинити ефективний опір.4. Жодних перемовин про "фіксацію по статус-кво" вже не може бути, бо по статус-кво вже має змінитися не тільки український, а й російський кордон.Це я вже не кажу, наприклад, про захоплення кадирівців - чи не єдиний спосіб повернути азовців.Цей наступ накрив мідним тазом основний план росіян на цю кампанію. Ну я не знаю, що може бути більше.