Дозвольте трішки релігієзнавчого про Хеловін. А потім навіть трішки богословчого.Щороку бачу збурення щодо "сатанинського свята". Щороку несила це бачити. Давайте розбиратися.Зимові карнавали різних типів, однією з компонентів яких є жартівливе перевдягання в різну нечисть - європейська (і не тільки, але нас зараз цікавить Європа) культурна універсалія. Причому далеко не тільки західноєвропейська. Жарт про "Хеловін? То ви ще нашої Маланки не бачили!" не жарт. На споконвічно православних землях Східної Європи костюмчики пострашніше Хеловіна будуть - пошукайте македонські Вевчани чи болгарські Кукері.Можна сказати, що ці традиції мають язичницьке підгрунтя, але вони синкретизувались з християнською традицією та підлаштувались під відповідну картину світу.Основний посил таких дійств - показати злим духам зими, що ти їх не боїшся. Бо жарт вбиває страх. Якщо ти щось висміюєш, пародіюєш, то воно не страшне, будь це дух зими, чорт лисий чи Путін Володимир Володимирович - хоча перепрошую, чорта лисого я вже згадав.У церкви впродовж віків були різні ставлення до таких традицій. Я, наприклад, не люблю синкретизм в будь-яких формах, в мене і від словосполучення "яблучний Спас" око сіпається. Тому я в таких подіях участі не беру.Але, як казав один корупціонер, "не треба святкувати Хеловін, навчіть своїх дітей колядкам" - це щось на кшталт російського "зачем нам английское слово сэндвич, когда есть простое русское слово бутерброд". Бо в традиційних персонажах вертепу Чорт і Смерть теж є, та й до кози можна до... добре, не будемо це робити з козою.А тепер претензія до іншого боку банкету. Розповіді про "святкуючи Хеловін, ви заграєте з нечистю" - все одно, що розповіді "розміщуючи карикатури на Путіна, ви виявляєте колаборціонізм та працюєте на Росію". Походить це від магічного мислення: мовляв, зло настільки онтологічно потужне, що будь-яка згадка його, навіть у якості висміювання, якимось магічним чином тебе оскверняє.Певно, така думка може заслуговувати право на життя в якійсь політеїстичній, анімістичній чи дуалістичній релігії - але християнському віровченню не відповідає. Як і магічне світосприйняття (на противагу світосприйняттю релігійному) загалом. Ні, зло в християнстві не є настільки онтологічно потужне, щоб "забруднити" людину без свідомого йому служіння волею чи дією на шкоду іншим. Ні, вдягнувши маску чорта, ви не впускаєте в своє серце нечистого. Коли собаку пинаєте - впускаєте. Коли сусідці двері лайном мажете - впускаєте. Чи коли свідомо демона викликаєте (ні, він не прийде, але тим не менш). А коли гарбуза на вікно ставите і смієтесь над оповідями про примар, як десятки поколінь до вас - ні. Впустити зло дуже просто, але це не так робиться.Тож не переймайтесь самі і інших не засмикуйте. Не все, що викликає у вас острах, викликає його обгрунтовано - і слід про це пам'ятати.