Canal Психолог на зв‘язку - @psyintouch - №1825
💖 Чому так складно говорити про секс і сексуальність?Почнімо з почуттів, які ми проживаємо, що створюють цю «складність», а саме:👉 ніяковість, розгубленість, незручність (ніби в шерстяному светрі, який «кусається»; навіть подумати чи почати розмову відчувається вкрай нестрепним);👉 сором, що може мати вигляд внутрішніх питань до себе:❓ «Чи можу я, як пристойна людина, так вільно висловлюватися?»;👉 безсоромність, грубість і вульгарність (здається, що вислови гострим слівцем зменшать хвилювання; насправді ж ні).❓ Подумай, що з вище зазначеного про тебе? ❓ Як це впливає на твою відкритість до питань сексу і сексуальності?👀 Звідки ж можуть рости корені таких переживань у сучасних українців? Спробуймо разом знайти на це відповіді. 🟥 Спадщина СРСР і українська культура. Не спадщина старих часів, а саме більшовицької окупації. Фраза «У СРСР сексу не має» стала культовою у 80-ті, а також символом пуританства та брехні. Наша ж культура, українська, має в собі чимало сороміцьких (читай: відвертих, еротичних) мотивів у фольклорі, а також часто зосереджується на прославленні життя і радості близькості. Культура, яка зберігалася в селах кін. 19-поч. 20 ст., ставилася до сексу як до частини природного циклу життя (згадаймо язичницькі мотиви святкувань у гаївках, веснянках, Івана Купала). Це не щось огидне чи брудне, це - частина життя. Звісно, деякі традиції того часу виглядають дикунсько, але ж і в інших темах життя суттєво змінилося з того часу.🤐 Але тоталітарна спадщина навчила нас соромитися і приховувати, бути скутими в тілі. ❗️ Часто сексуальність розглядалася через призму домінування. Звернімо увагу на лайку російськомовного походження, сюжети романтичних стосунків в книгах/фільмах чи опис еротизованих сцен: більшість зображає секс як щось принизливе, або як взаємодію з об’єктом, а не суб’єктом (тобто, обʼєктивізуючи партнера, інший/а ставиться до нього чи неї як до предмета, інструменту, товару, а не як до живої істоти). 🌬 Емоційна вразливість. Тема сексуальності робить нас оголеними: і в прямому сенсі, і в метафоричному - це щось дуже особисте, глибоке.Коли ми відкриваємося партнеру/ці, це робить нас вразливими, бо:🔹 хочеться відгуку і прийняття саме від цього партнера/ки, хто завгодно не підходить, а це дає відчуття певної взаємозалежності;🔹 думка «якщо я отримаю відмову» може порушити відчуття самоцінності і самооцінки;🔹 «а раптом моя відвертість зіпсує стосунки?»;🔹 у відвертості знімаються всі маски, вже не виходить бути «якимось» чи «якоюсь», партнер/ка побачить тебе трохи більш справжнім/ньою.💭 Часто нас зупиняє в темі сексуальності «Я просто не знаю, як почати».🫶 На щастя, сучасна молодь і підлітки мають приклади таких розмов. Вже є чимало просвітницького контенту, де в сюжети вбудовані грамотні діалоги чи приклади здорових сексуальних стосунків.😬 Хоча цього не можна сказати про покоління 30-40+, а тим більше 50-60+, бо в час дорослішання цих людей сексуальна просвіта була настільки мізерна і місцями спотворена, що аж лячно.🙌 Тому ніяковість, розгубленість — абсолютно закономірна реакція, бо справді невідомо, як почати. У цьому випадку може стати в пригоді якраз підлітковий контент. 💻 Наприклад, серіал на Netflix «Сексуальна освіта». 📚 Або книги для дорослої аудиторії про жіночу і чоловічу сексуальність (не як порно «для дорослих», а як нон-фікшн - про секс дорослою мовою). Наприклад: «Як бажає жінка» Емілі Нагоскі, «Кінчай» Лорі Мінц, «Давайте поговоримо про ваш останній секс» Єн Кернер. 📖Є й чудовий проект для ветеранів і ветеранок, які зазнали поранень: «ReSex» і їх книги «Любись» від Veteran Hub.❤️Якщо ти дочитав/ла сюди — пишаємося тобою! Тобі вдалося подолати частину ніяковості і доторкнутися до такої важливої теми. ❓Які твої наступні кроки? ❓Що хочеться почитати чи подивитися?❓ Чи, можливо, ти вже готовий/а зустрітись в цій темі з близькою тобі людиною? Як саме це тобі уявляється?➡️ У наступних постах запропонуємо кілька тем для обговорення з партнером/ою у темі сексу та сексуальності. 🍀 Психолог на звʼязку📲 Ми в інстаграмі
2960
26-03-31 07:33