Психолог на зв‘язку | ️‍🩹 Сльози — це горе, яке покидає тілоЧому плакати корисно і як саме ц...

❤️‍🩹 Сльози — це горе, яке покидає тілоЧому плакати корисно і як саме це допомагає стабілізувати емоційний стан?❓Наскільки складно тобі плакати?❓Чи це допомагає в складні моменти чи, навпаки, ще більше стресує тебе?❓Думаєш, чоловіки не плачуть, тому цей пост не для тебе?❓Думаєш, сльози для слабаків, а ти не така/ий?❗️О, тоді цей текст точно для тебе!🌿 З психологічного боку, коли ми плачемо, то відчуваємо полегшення і звільнення від надлишку емоцій. Найчастіше це — надлишок суму, а саме процес горювання. Проте і при інших емоціях ми можемо відчувати бажання розплакатися, коли забагато зворушення, радості, страху, розпачу, болю чи безсилля. 🫀 Психофізіологічно плач — це перехід від симпатичної нервової системи (стан «бийся або біжи») до парасимпатичної (стан спокою та відновлення). У сльозах містяться: АКТГ (адренокортикотропний гормон), який є маркером стресу; і енкефалін - природний опіат, який знижує відчуття болю. Після плачу серцебиття сповільнюється, дихання стабілізується, а організм повертається до рівноваги.🙌 Згідно соціологічної науки, коли ми бачимо сльози інших, то несвідомо і свідомо зчитуємо це як потребу в захисті та співчутті. Це допомагає людям навколо нас зрозуміти: нам погано і ми потребуємо підтримки. Сльози — еволюційний механізм, який змушує людей навколо знижувати рівень агресії та проявляти емпатію.💧 Часом ми переживаємо стан «очі повні сліз, проте не можу заплакати» або «комок в горлі». Це ознака того, що почуттів надто багато, проте:🔹 ти передбачаєш, що плакати небезпечно (тебе засудять, ще дужче скривдять чи принизять, якщо побачать сльози); це може бути досвід минулого або спостереження про теперішнє. Справді, не завжди є безпечний простір для прояву почуттів;🔹 можливо, коли раніше тобі вдавалося поплакати, тебе критикували, соромили і забороняли це робити (наприклад:🗯️ «Ти що дівка, щоб плакати?», 🗯️ «Зберися і не розпускай нюні», 🗯️ «Припини ці телячі ніжності», 🗯️ «Ти надто чутливий/а, тонкослізка!»);🔹 коли ти плакав/ла раніше, то сліз було надто багато, і паралельно приходив страх, що ти втрачаєш контроль, що щось діється з тобою без твого відома і «сльози затоплюють тебе»;🔹 ти остерігаєшся, що сліз надто багато всередині і здається, що якщо заплачеш, то не витримаєш.➡️ У таких випадках важливо пам’ятати:💧 Сльози завжди мають дно. Вони точно скінченні, і після плачу зазвичай приходить полегшення.💧 Якщо психіка відкриває доступ до певних почуттів, то ти точно справишся і маєш досить ресурсів, щоб витримати. Те, що надто складне для нас, ми просто не бачимо, не відчуваємо. Інколи навіть до провалів в пам’яті чи дисоціацій. 💧 Важливо знайти відповідне місце і оточення, де можна буде поплакати. Можливо, на самоті, можливо з кимось з близьких, можливо з фахівцем з психічного здоровʼя.🟢 Тож, якщо ти хочеш плакати, це значить: - є на то причини і обставини, це не випадковість;- ти точно справишся;- сльози закінчаться і тобі полегшає.❓Як допомогти собі наплакатися:1️⃣ Знайди місце і оточення. Тобі краще плачеться на самоті чи біля певних людей?Поміть, хто і що навколо тебе, коли сльози накочуються. Як відчуваєш: краще залишитися тут, бо це підтримуюче середовище, чи краще відійти?2️⃣ Плач і дихай. Цього цілком достатньо.3️⃣ Якщо не плачеться, то що може бути добрим «сльозливим фоном»? Може кіно чи книга, прогулянка на природу чи певне символічне місце? Зроби це. У таких обставинах з’являється відчуття доречності сліз, і психіка дозволяє собі пройти крізь ці переживання.❤️‍🩹 Пам’ятай: коли очі можуть бути мокрими, то серце починає відчувати спокій. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі