Психолог на зв‘язку | ️‍🩹 Як відновлення зв’язку з традиціями може зцілювати наші травми?🤝 К...

❤️‍🩹 Як відновлення зв’язку з традиціями може зцілювати наші травми?🤝 Класична функція традицій — це допомога соціальній інтеграції. Обряди чи звичаї формують наш календар, створюють щорічну рутину взаємодії з іншими і форму, у якій ми розвиваємо стосунки в сім’ях, малих групах та родинах.🫶 Зараз українці проживають різноманітний досвід, частина з якого є складним, травматичним або актуалізує трансгенераційні травми (це травми, що передаються крізь покоління через несвідомі паттерни поведінки). Розглянемо детальніше цей емоційний фон і те, як ми в ньому. 🔸 Постколоніальні рани українців породжують: розгубленість щодо свят, ніяковіють та опір до повернення автентичних обрядів. Частина старих традицій навмисно знищувалася, щоб ми дотримувалися лише колоніальних («совєтських») звичаїв, наприклад: ▫️ «Новий рік важливіший за Різдво», ▫️ «колядування — то для селюків», ▫️ «шампанське, олів’є, Дід Мороз і ніяких Святих Миколаїв», ▫️ «Різдво 6 січня, а в жодному випадку не 25 грудня» тощо. І тіло, і психіка звикли до того, як все було, навіть, якщо воно нав’язане. Старе відчувається своїм і дуже природнім, адже саме це приносило радість. Тож важко просто взяти і викреслити такі звички, замінивши на нові. 🔸 Неможливість святкувати так, як хочеться або так, як завжди. Чимало людей відчувають самотність через життя сімей порізно, втрати або вимушене переміщення. Хтось втратив дім, здоров’я чи стиль життя, хтось втратив того/ту, з ким зазвичай проходили свята. Відтак неможливо повернутися в минуле і відновити те, як було минулі роки або «до вторгнення».🔸 Недоречність свят. Коли ми сумуємо за втратою найрідніших; коли хвилюємося за їх життя, бо навколо них багато небезпеки; коли багато працюємо задля перемоги; коли співпереживаємо болю навколо; коли все позитивне відкладено на «після перемоги» — то можна відчути, наскільки недолугими є святкування.Кілька днів тому ми якраз писали про те, чому не хочеться святкувати.🔸 Острах до традицій, якщо раніше це було про «обов’язок», «формальність», «правильні правила свят». Якщо минулий досвід свят був надто регламентований, коли традиція була вища за людей, їх почуття і бажання, то не видно анінайменшої користі традицій. Лише підпорядкування, контроль і несвобода. У такому випадку хочеться саботувати свята, робити все, що завгодно, аби не свято.🟢 То в чому ж користь дотримання та відновлення традицій для нашого психічного здоров’я?1️⃣ Підсилення гідності і самоцінності через відновлення зв’язку з корінням.Коли ми згадуємо і пам’ятаємо, ким ми є, звідки ми прийшли, то наче цілі покоління наших пращурів стають за нашими плечима. Ми вже не відірвані самотні істоти, ми - продовження історії родини, громади, нації.2️⃣ Інтеграція історії країни, громади.Кожна традиція розповідає нам певну історію: про видатних людей минулого, про складні чи славетні епізоди історії. Культура відображає сильні сторони людей та їх національні особливості. Наприклад, в українців — це доброта, творчість, щирість, вміння веселитися, працьовитість. 3️⃣ Нагода зустрітися та налагодити стосунки.Протягом року так багато справ, планів, календарі зайняті і все розписано. На свята маємо хорошу нагоду взяти паузу і відчути близкісь спілкування. З тими, хто поряд; з тими, хто онлайн, але тим не менше дуже близькі; з тими, хто вже не з нами, але завжди будуть в нашому серці.4️⃣ Соціальний дозвіл на відпочинок і відновлення «бо свята».Українці мають так багато викликів, завдань та обов’язків, що відпочивати ніяково, незручно, інколи соромно чи недоречно. На свята соціальний договір дає нам дозвіл: можна працювати менше, можна мати вихідні без телефонів, можна мати час для себе чи родини. 🌱 Тож бажаємо, щоб цьогорічний різдвяно-новорічний час був саме таким, як тобі потрібно ✨🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі