Психолог на зв‘язку | Нейропластичність та нові дії в нашому житті: як цим можна впливати на...

🧠 Нейропластичність та нові дії в нашому житті: як цим можна впливати на стрес?Наш мозок, як і ми, змінюється упродовж усього життя. Ця його здатність переналаштовуватися в залежності від зовнішніх впливів, адаптуватися, змінювати структуру та функції називається нейропластичністю мозку.➡️ Так, коли ми вивчаємо нову мову, утворюються нові нейронні зв’язки (зв’язки між клітинами мозку) після кожного вивченого правила чи, скажімо, групи лексики. Метафорично це можна уявити так: вивчаючи правило, ти ніби потрапляєш в лабіринт, і, щоб не заблукати, за методом Аріадни тягнеш за собою кольорову нитку. Наступного разу, коли ти будеш згадувати це правило, тобі не треба буде заново проходити лабіринт. Ти зможеш швидше дістатися до потрібного місця саме по цій кольоровій нитці. Умовно, усе, що ми знаємо і вміємо, - це мільярди кольорових ниток у лабіринті нашого мозку. Чим їх більше і вони різноманітніші, тим і мозок більш пластичний, адаптивний, функціональний. ▫️ Найбільші скачки у розвитку відбуваються в немовлячому та ранньому віці дитини (мається на увазі, що в короткі проміжки часу дитина знайомитися з багатьма новими елементами життя та побуту, інтегрує нове у свої навички та вміння). Саме в цей час пластичність мозку більша, і більше нейронних зв’язків продукується щодня. Саме тому чим ми молодші, тим вчитися легше.📌 Доведено, що профілактикою розповсюджених деменції, хвороби Альцгеймера є постійне введення нових активностей та практика чогось нового після 40-45 років, щоб нейронні зв’язки розросталися далі. 📌 Дослідження також свідчать, що нейропластичність можна покращити фізичними вправами, майндфулнесом та вивченнням/опануванням чогось нового. 🟠 Якщо ж поглянути на нейропластичність під фокусом хронічного стресу, то в критичних ситуаціях ми зазвичай діємо так, як нам вже допомагало раніше, використовуємо перевірені шляхи, відомі вже раніше «нитки лабіринту». Це може бути доброю практикою, але тоді нові нейронні зв’язки не утворюються. У цьому сенсі доцільними можуть бути нові дії, щось нетипове, неочікуване для нас самих. Тут набуває сенсу відомий вислів «Якщо ти хочеш отримати те, чого раніше ніколи не мав, доведеться робити те, чого раніше ніколи не робив». 🔸 Спробуй додати різної активності до щоденної рутини, але не разово, а систематично (без постійної підтримки та повторення нейронні зв’язки зникають). 🔸 Цілком логічний опір мозку під час введення нових активностей: нащо йти в новий лабіринт? Є ж старі шляхи, можна іх використовувати. Щось нове відлякує і насторожує. Тут важливо прийняти свій страх і йти далі, розуміючи, що мозку не вигідно «напрягатися» заради чогось нового. Але це того вартуватиме в майбутньому. Пропонуємо тобі подумати: ❓ Що б нове та приємне для себе ти б міг/могла б ввести зараз у свою діяльність (1-2 дії - майндфулнес, медитації, нові вправи вранці чи ввечері, читання книжки в обідню перерву, прогулянка на вулиці, вивчення чогось, що постійно ти відкладав/ла тощо).❓ Як часто ти б міг/могла б це робити? Обери систему твоїх дій, це важливо. ❓ Чого б тобі хотілося досягнути/отримати за допомогою цієї нової дії/активності? Спробуй уявити це.***Якщо ти матимеш компанію у своїй новій активності (людей у групі, знайомих, з ким будеш практикувати нове, людей у чаті підтримки), це підтримає тебе на цьому шляху. 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі