🏔️Притча «Ехо в горах»#з_джерел_мудрості #притчаДавним-давно у віддаленій ущелині гір жило племʼя. Люди з нього зрозуміли, що кожне слово, сказане вголос, поверталося луною. Спочатку вони використовували відлуння для посилення своїх криків, виражаючи гнів та роздратування. І гори, звісно ж, відповідали їм тим самим, створюючи атмосферу ворожнечі.Але одного разу стара жінка запропонувала племені говорити слова любові та подяки. Коли вони почали висловлювати свою радість та підтримку, гори відповіли їм тим самим. Луна стала символом єдності та взаєморозуміння, які ми можемо отримати у відповідь.Жителі поселення зрозуміли, що їхні стосунки з іншими – це як ехо. 🔸 Те, що вони віддають у світ, повертається до них. І гармонію, ніжність та добрий стосунок не можуть створити гнів та ворожнеча. Як і дивно очікувати, що у відповідь на знецінення та образи можна очікувати щиру ніжність та приязнь. ➡️ Спитай себе: ❓ Яке «ехо» ти створюєш у своїх стосунках: з партнером/кою, дітьми, спільнотами? ❓ Які слова ти зазвичай відправляєш у світ, як комунікуєш? ❓ Яких слів, на твою думку, бракує у твоїх близьких стосунках? Чи маєш ти сміливість додати їх? Як саме? 🌿 Гарних вихідних! 🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі